Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

930 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Ігор:

    Доброго дня!
    Батьки розлучилися 15 років тому. Батько одружився вдруге, в новому шлюбі спільних дітей не мали, тільки пасербиця, яка на сьогоднішній день є повнолітньою. Батько помер. В одноосібній власності у нього залишилося дві квартири в двох населених пунктах. Чи був складений заповіт — не можу стверджувати. З найближчих кровних родичів — два сина від першого шлюбу. Як в такому випадку вдбудеться поділ за законом, та на що можуть претендувати діти від першого шлюбу, нова дружина та пасербиця?

    Відповідь: є інформація в статті, ознайомтесь

  2. Світлана:

    Доброго вечора.Що потрібно для того,щоб успадкувати житло людини,яка проживала 25років у будинку,але була не прописана там,людині якій довірила все і склала заповіт на майно?

    Відповідь: поардимо звернутися за очною фаховою допомогою

  3. олена:

    Родич,якому належала 1/4 частина майна в Києві,проживав у Криму і там помер.Його спадкоємці не мають змоги займатися успадкуванням так як 6 міс минуло а виїхати звідти не можуть.Мені теж належить 1/4 частина.Ще на двох власників маю свідоцтва про смерть.Про їх родичів не знаю нічого.Чи можу я хочаб чиюсь частину оформити на себе?Якщо так то що для цього потрібно?

    Відповідь: надати відповідь з огляду на написане, не вбачається можливим

  4. Яна:

    Добрий день, поясніть Будь ласка, є будинок, в якому жили мої бабуся та дідусь,у них є двоє синів, (дідусь помер) але йоги частина не приватизована бабусею, далі бабуся померає але виявляється, що складений заповіт на онука, чи може один із бабусиних синів претендувати на частину заповіту за законом?

    Відповідь: без огляду ваших документів надатим відповідь не вбачається можливим

  5. doorkaplay@gmail.com:

    поясніть будь ласка мати померла дала заповіт на СВОє майно дочці вбудинку залишились батько і син який доглядав матір 3 РОКИ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ ПІЗНІШЕ безпомічного батька 7 років син помер до 6 місяців після батька. дочка щоб не доглядати за батьком неприймала спадок до 6 місяців після смерті матері лише після смерті батька і брата( сина який проживав разом з батьками і доглядав ) через 10 років поновила заповіт
    чи це законно

    Відповідь: без огляду ваших документів відповісти не вбачається можливим

  6. Олег:

    Доброго дня. Якщо мій батько написав заяву на спадщину племінника(будинок з боргами але ми не знали про борги) і потім помер але не оформив на себе. Чи ці борги розповсюджуються тепер на майно батька яке було до прийняття спадщини племінника? І якщо моя мама прийме спадщину батька а племінника не оформить то перейдуть борги на маму. І чи можуть забрати майно батька? І якщо мама подарує мені майно батька чи можуть банки забрати це подароване майно.Мені сказали якщо не оформляти майно племінника то воно так і залишиться в повітрі. Мама дуже переживає так як майно з батьком заробляли своїм здоров’ям а тепер не хочеться відавати банкам за племінника.

    Відповідь: уточніть ваше питання

  7. ВАЛЕНТИН:

    Батько подарував сину будинок,син помер,у якого є двоє повнолітніх дітей і дружина.Хто стає спадкоємцем?

    Відповідь: без огляду документів, надати відповідь не вбачається можливим

  8. Галина:

    Я і брат успадкували будинок і пай в рівних долях….Після виходу на пенсію я переїхала проживати у цей будинок з сином…Провели газ, замінили вікна, перекрили дах будинку, зробили ремонт…..Брат в цих тратах не приймав участь,так як живе у власному новому будинку поблизу Києва….У 2020 році брат помер…його діти успадкували його частину….чи можна було успадкувати тільки пай, а частину будинку, яка йому належала, передати у власність мені? Дякую…

    Відповідь: з описаного надати відповідь не можливо, зверніться за фаховою допомогою

  9. Діана:

    Допоможіть будь ласка!!! Мій батько помер майже 3 роки тому. Квартира приватизована на батька та мене в рівних долях, але в свій час він не забрав свідоцтво про приватизації житла, як я можу його отримати?

    Відповідь: зверніться з вашими документами за очною фаховою допомогою

  10. Лена:

    Доброго дня! Я одружена у друге у нас з чоловіком є спільна дитина , і є дочка у нього від першого шлюбу! Якщо з чоловіком щось трапиться чи маю я право залишитись у житлі з сином чи ні ! Чоловік є власником будинку а ми приписані і дочка його також !!!

    Відповідь: право визначається документом на власніть чи реєстрацією місця проживання

Добавить комментарий