Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

839 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Любов:

    Доброго дня сусідка померла не встигла оформити на мене заповіт родичів немає я хочу отримати цей будинок мої дії які підкажіть будьласка

    Відповідь: ніяких варіантів

  2. Ольга:

    чоловік будучи приватним підприємцем має заборгованість по сплаті єдиного податку.По вказаній заборгованості виконавче провадження не відкрито, в єдиному реєстрі боржниківчоловік не значиться (є лише дані по реєстру фіскальної служби). Чи зможе чоловік оформити пенсію, чи буде пенсія йому виплачуватися та чи зможе донька в такому випадку оформити спадок після батька, при умові якщо ця заборгованість не буде погашена батьком та не буде передані до виконавчої служби.

    Відповідь: у вашому випадку відповідь можлива після ознайомлення з документами

  3. Оля:

    Доброго дня!Допоможіть розібратися.
    Сусід-дідусь вже помер,а я хочу купити його будинок.Дітей не має.Ближніми спадкоємцями є брат та сестра (племінники).
    Ніхто з цих родичів не проти продажу будинку.
    Та я не можу зрозуміти з чого починати оформлення документів.

    Відповідь: почніть з ознайомлення зі статтею на сайті та зверніться за очною фаховою допомогою

  4. Олександр:

    Доброго дня. У 2013році помер батько. Я і сестра написали заяву на прийняття спадщини(будинок). У 2016 році померла сестра.Я написав заяву на спадщину(будинок і пай). У сестри є дочка(1997р.н.) і син (2002р.н.), які були приписані у мого батька з 2005 року.Сестра зловживала спиртним, внаслідок чого у неї у 2008 році відібрали дітей. Їх взяли під опікунство люди, які оформили будинок сімейного типу. Дітей приписали у цих людей, але сільська рада їх не виписала з адреси мого батька до цього часу. У 2014 році опікуни усиновили усіх дітей і виїхали в Польщу. Після смерті сестри з звернувся до сільської ради з метою оформлення спадщини. Мені відповіли, що не мають права її оформляти на мене в звязку з тим, що в даному будинку приписані малолітні діти(повноліття менший син сестри досягне в 2020 році). Я в проживаю і приписаний в іншому населеному пункті. В цьому році голова сільської ради передав моїй рідні, яка проживає в даному населеному пункті, що згідно із законодавством України сільська рада може відчужити будинок батька на користь сільської громади, так як я спадщину не прийняв на себе. Дочка моєї сестри проживає на даний час в Україні, але від спадщини відмовляється,син живе з опікунами в Польщі, приїжджати заради спадщини на Україну не збираються. Технічний паспорт оформлений на мене. Земля і будинок не приватизовані. Пай оформили по 1/2 частини на мене і сестру, після смерті якої її частина переоформлена на старшу дочку . Поясніть :
    — чи може сільська рада відчужити будинок;
    — чи можна і коли оформляти мені спадщину на себе і продати її, якщо син сестри приписаний і ще не повнолітній;
    — які є варіанти оформленя спадщини в даній ситуації;
    — які довідки і дозволи потрібно мені взяти для оформлення спадщини;
    — чи може сільська рада оформити на мене спадщину без звернення до нотаріуса згідно із новим законодавством.

    Відповідь:
    1- може, за певних обставин;
    2- ні;
    3- необхідно вивчати документи;
    4 — інформація міститься в статті
    5- ні

  5. Галина:

    Підкажіть будь ласка помер брат і залишилась квартира. Батьків, дітей, дружини нема. Тільки рідний брат який не був прописаний в даній квартирі. Що потрібно для успадкування? Дякую.

    Відповідь: для початку — ознайомтесь зі статтею

  6. ольга:

    Добрий день! скажіть будьласка якщо малолітні діти після смерті мами не вступили у спадщину на пай , і минуло вже пів року , що тепер потрібно зробити щоб успадкувати цей пай дітям 7і 10 років. спадкоємців крім дітей більше нема.

    Відповідь: якщо вони проживали разом з померлою разом на час смерті, є такими, що вступили автоматично. Якщо ж ні- то в судовому порядку.

  7. Володимир:

    Доброго дня. При поданні заяви на спадщину, брат у моїй присутності написав заяву про відмову від своєї частки на користь мене і сестри, та коли я отримав документи на руки в них було зазначено, що брат віддав свою частку на користь сестри Брат сказав що переписав заяву. Скажіть чі повинен я був присутнім при написанні заяви? Чі нотаріус повинен був попередити мене?

    Відповідь: ні, не повинні

  8. Олександр:

    Доброго дня.
    Підскажіть будь ласка. Земельна ділянка згідно заповіту переходила до мого батька, у якого ще є дві рідні сестри.
    Батько помер, у права власності на ділянку ніхто не вступав.
    Які у мене є шанси вступити у парва власності на земельну ділянку, коли у мого батька є двоє дітей від другого шлюбу і про своє право власності на ділянку вони не заявляли

    Відповідь: якщо строки не пропущені для вступу, то шанс відповідно є. У разі пропуску строків -виключно в судовому порядку. Як і в тому випадку, якщо спадкоємці першої черги проживали з померлим на дату смерті.

  9. Світлана:

    Доброго дня .Допоможіть розібратися чи маємо ми з дітьми на спадщину.Поживали ми з чоловіком 15 р в квартирі з його батьками я з дітьми не були прописан.Чоловік помер 2017р.Через рік помер свекор.Квартира не приватизована тепер залишилася одна свекрухами ми і далі там з нею проживаємо.Тепер свекруха все оформляє на себе. І хоче приватизувати квартиру.Чи маю я з неповнолітніми дітьми на частку в квартирі ? Бо я в неї нашла документ де вона відкрила справу про спадщну і там чітко написано інших спадкоємців немає… Можливо потрібно писати заяву?Свекор помер 3 місяця тому.

    Відповідь: у вашому випадку необхідно знайомитись з документами.

Добавить комментарий