Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

919 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Олена:

    У нас приватизована квартира. На трьох порівну. Мій батько помер у 2007 році. Ми ( я та мама) нікуди не звертались. Як тепер оформити батькову частку квартири на мене та маму?

    Відповідь: Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом (ч. З ст. 1268 ЦК). Вказівка закону на те, що такий спадкоємець «вважається таким, що прийняв спадщину», свідчить, що особа, яка належить до цієї групи, вважається такою, що прийняла спадщину автоматично.
    Отже, якщо Ви та Ваша мама на час смерті батька проживали разом з ним в цій кварирі, Ви вважаєтесь такими, що спадщину прийняли.
    Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, яке встановлюється відповідно до ст. 1221 ЦК.
    Зверніться до нотаріальної контори за місцем смерті батька та отримайте свідоцтво про право на спадщину.

  2. світлана:

    в моєї матерi померла рідна сестра, яка була одинока.при подачі заяви про спадок виявилось,що свідоцтво про народження матері старого зразка, в ньому не вказані батьки і тому не можливо довести родинний зв»язок. звернулись до архіву, прийшла відповідь,що в них нема таких документів.
    що робити в таких випадках,як довести, що померла була рідною сестрою матері?

    Відповідь: Шановна, Світлана, в Вашій справі заочну консультацію важко буде надати, але ми спробуємо. Безумовно краще бачити документи та знати всі обставини справи. Так коли Ваша мати зверталась до нотаріуса, Вона надавала інші документи (оригінали свідоцтв на нерухоме та рухоме майно тощо?), це важливо, якщо єдина підстава відмови нотаріуса про видачу свідоцтво на спадщину -це відсутність родинного зв’язку, і Вами не довелось його довести шляхом отримання довідки (можливо також звернутися в місцевий або обласний архів- ми не знаємо, куди саме Ви вже звертались, адже в Книзі реєстрації актів повинен бути запис), то єдиний спосіб доводити родинний зв’язок — це звернення до суду.
    Це має бути позов про встановлення юридичного факту наявності родинного зв’язку між Вашою мамою та померлою сестрою. Алгоритм дій такий: Ваша мати пише заяву нотаріусу про вступ в спадок (обов’язково протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця), нотаріус пише письмову відмови з причин відсутності доведення родинного зв’язку, і з цими документами Ви звертаєтесь до суду. Де будете доводити свідченнями, доказами, тощо родинний зв’язок.
    Якщо правовстановлюючих документів у Вас немає на нерухомістю спадкову, тоді бажано звертатися з іншим позовом: про визнання права на спадщину в порядку спадкування та встановлення родинного зв’язку. Тоді вже суд має винести Рішення щодо безумовного Вашого права про вступ у спадщину.
    Алгоритм дій такий же: заява до нотаріуса і його відмова.

  3. Людмила:

    Після смерті батька 6 років мама не входила в спадок,я дочка,цього не знала,Мама померла 5 місяців назад.Чи можу я через суд подати заяву на спадок батька.?

    Відповідь: Відповідно до ст. 1268 Цивільного Кодексу України Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Якщо Ваша мати проживала разом з батьком, то вона вважається такою, що прийняла спадщину. А зараз Вам необхідно приймати вже спадщину матері.

  4. Вікторія:

    Доброго вечора!
    Допоможіть будь ласка!
    Мій дід помер 11 років тому. Мав:
    1)земельну ділянку зі старим актом приватної власності, також на цій ділянці зведений будинок- на який не маємо жодних документів, яким чином і зf яким порядком оформити право власності на бабку, тобто жінку померлого, заяву в 6 ти місячний термін ми не писали (проте мені відомо таке що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:
    — спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
    — так як продавати дачу ми не будемо чи можливо зробити документи лише на земельну ділянку, не вказуючи на ній будинок, який є досить малий — хоча і з мурованим фундаментом)
    2) ще є 3кімнатна квартира — власник бабка -учасники приватизації бабка тато і дід, так само заяву не писали.
    Скажіть будь ласка, порядок наших дій

    Відповідь: Ваша бабуся прийнялп спадщину у спосіб, регламентований ч.3 ст.1268 ЦК України:
    «Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, не завив про відмову від нього».
    Отже, оформлення права вланості, тобто переоформлення Земельного акту на Вашу бабусю та свідоцтва про права власності на квартиру на бабусю можливо у передбачений законодавством порядок. З 01 січня 2013 року це робить Державна реєстраційна служба. Враховуючи, що ми не ознайомлені ні з документами Вашої родини, ні з технічними паспортами, підсказати Вам чіткий перелік дій ми не зможемо. У Вашому місті також є Державна реєстраційна служба, де Ви зможете отримати консультацію.
    Єдине, що права вланості на будову, що на земельній ділянці та без документів, Ви зареєструвати права власності не зможете, необхідно спочатку отримати документи на будову.

  5. Інна:

    Чи реально отримати частку кооперативної квартири? Квартира придбана свекрухою ще до спільного проживання. Прописана тут я і моя дитина вже 20 років. Зараз чоловік зі свекрухою вигнали мене фактично на вулицю (живу вже пів року то в одних знайомих, то в інших), придбати або наймати житло не маю фінансової можливості.Що порадите?

    Відповідь: Доброго вечора, Інна. Кооператина квартира або будь-яке інше майно, якщо воно придбане під час шлюбу, воно належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
    Тільки на спільну сумісну власність при розлученні мають право подружжя.
    З вашої ситуації ми розуміємо, що кооперативна квартира придбана саме свекрухою до вступу Вас та Вашого чоловіка у шлюб, чи приймали Ви з чоловіком участь у виплаті паю за вказану квартиру? Чи свекруха повністю розрахувалася за квартиру до Вашого шлюбу і оформила на себе право власності?
    В будь-якому випадку, якщо Ви допомогали виплачувати кошти за вказану квартиру під час шлюбу, і у вас є докази цього, лише в судовому порядку Ви зможете це доводити та просити Суд на частку. Доказування буде Вашим обов’язком.
    Реєстрація в квартирі не дає Вам або Вашій донці права власності на квартиру, це лише реєстрація.
    Безумовно не ознайомившись зі справою, ми надаємо Вам консультацію з Ваших слів, обмежено, але у Вашій ситуації також можливо порадити звернутися до суду щодо стягнення аліментів на дочку та можливо о окремих випадках на дружину (протягом трьох років з дати розлучення), згідно з Сімейним Кодексом України.

  6. Микола Гуска:

    Після смерти заповідача пройшло 16 років і спадщина не перейшла нікому. Чи йе можливість набути цю спадщину (за заповітом.) . При цьому спадкойемець знаходиться (на ПМЖ)за кордоном.

    Відповідь: Місце проживання та громадянство спадкоємця не має значення. А от пропущений строк для прийняття спадщини має значення. 1270 стаття Цивільного Кодексу України встановлює для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо строк пропущений, то поновити Ви можете його лише в судовому порядку, з поясненням причин пропущеного строку. І навіть при зверненні до суду можуть виникнути обставини відмови суду в прийомі позовної заяви, адже і пропущений строк позовної давності для звернення до суду, тут також необхідно просити суд поновити строк позовної давності і надавати докази поважності пропущеного строку для звернення до суду та поважності причин пропущеного строку для прийняття спадщини.
    І перед зверненням до суду радимо ще раз перевірити статус спадщини, чи вона не перейшла у власніть місцевих органів влади, держави, чи не визнана вона відумерлою, чи взагалі існує.

  7. Микола:

    В який найкоротший строк, можна подати заяву на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця?

    Відповідь
    Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
    Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга статті 1220 Цивільного кодексу України).
    Отже, найкоротшим строком, в яикй можливо подати заяву про прийняття спадщини за заповітом для сподкоємця є наступний день після смерті спадкодавця або ж оголошення особи спадкодавця померлою.

  8. Тетяна:

    Підкажіть будь ласка, якщо батько помер у будинку-інтернату, чи має право на спадщину його син-інвалід ІІІ групи, який все життя проживав у цьому будинку?

    Відповідь
    Так. Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України раво на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Але у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно зі ст.1261 ЦКУ У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

  9. Оксана Лініцька:

    Після смерті батьків в 1969 році, діти не оформили юридично право на спадщину. Тепер померла сестра. Чи належить братові половина спадку, якщо спадкоємців у померлої не залишилось?

    Відповідь: Так, братові належить половина спадку, якщо немає жодних інших спадкоємців. Але якщо сестра свого часу не прийняла спадщину батьків, як і брат, то зараз брат лише в судовому порядку має приймати спадщину з поясненням причин пропущеного строку прийняття спадщини та зазначення, що і сестра померла, і інших спадкоємців у батьків померлих немає.

  10. Савич Тетяна:

    Як підлягає розподілу майно після смерті одного із членів подружжя, коли майно було набуте до одруження. Спадкоємцями за законом є діти , друга дружина та мати померлого.

    Відповідь.
    Майно набути одним із подружжя до шлюбу є особистою власністю одного із членів подружжя. А отже майно перебувало у повній власності померлого і відповідно кожен із спадкоємців першої черги має право на рівну частину спадщину.

Добавить комментарий