Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

958 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Лариса:

    Колишній чоловік помер у нас є спільна дочка але квартира була приватизована на його маму яка є власником на нього та брата дочка була прописана але коли робили айдікарту її назад не прописали чи може вона притиндувати на частку свого батька Дякую

    Відповідь: без огляду ваших документів надаті відповідь не вбачається можливим

  2. Ірина:

    Доврий день,у мене померла мама,заповіт не залишила,хата та земля не є приватизована,заяву на спадкіщину ми подали із братом,але я нажаль не проживаю в Україні і немає в мене вже Українського громадянства,після шлюбу я його позбулася але не добровільно !в країні який проживаю Україна немає договір на обоїтне громадянство,підскажіть будь ласка як мені прийняти спадкіщину
    Дякую Ірина

    Відповідь: без огляду ваших документів надати відповідь не вбачається можливим, зверніться за очною фаховою допомогою

  3. Надежда:

    В травнi померла моя мама.я громадянка Украiни але зараз проживаю в Росii. Чи можу я подати заяву про прийняття спадщини за законом онлайн(по електроннiй поштi,з електронним пiдписом). Я одна в першочерговому списку.Дякую

    Відповідь: ні

  4. Сергій:

    Доброго дня.
    Чи може онука претендувати на спадок бабусі, подавши заяву на прийняття спадку, при тому, що її матір (донька померлої) не претендує на цей спадок та не зверталась з заявою до нотаріусу у встановлені 6 місяців? Письмової відмови від спадку не було.

    Відповідь: варто бачити повний перелік документів (справи) для оцінки та відповіді

  5. Одя:

    Добрий день, така справа, мама померла, тато оформляє будинок на себе, йому сказали щоб він зміг оформити на себе дім то діти повинні відмовитися від своєї частини будинку

    Відповідь: важко надати оцінку без документів

  6. ірина:

    така склалася ситуація. мама померла дім був оформлений на неї. заяви на спадщину ніхто не подавав до нотаріуса. чоловік автоматично вступив в право власності. скільки часу дається переоформити документи на нього?

    Відповідь: якщо ви певні в автоматичному прийнятті спадщини, то час без обмежень. Але радимо перевірити ваше твердження пр автоматичніть законодавчими нормами, документами та очною консультацією

  7. оксана:

    Ось така ситуація?
    1.боржник,який зараз є інвалідом 3-ї групи на 2 роки, має дуже великий борг по аліментах.
    2.живе/зареєстрований уже 1,5 роки зі своїми престарілими батьками-пенсіонерами,
    3.окрім 2-х спільних синів,має ще одного повнолітнього,який постійно живе в Росії
    4. як я розумію, по закону, особа, яка останні 6 міс доглядає/проживає з батьками, має право на гарантовані 50% спадщини,незважаючи на волю спадкодавця,якщо впродовж 6 міс не відмовиться від цього
    5. але батько є в реєстрі боржників по аліментах,тому,швидше за все, відмовиться від частки,яка йому належить за законом,на користь найстаршого сина,який сюди не приїжджає.
    Також,ВС сказав,що,якщо боржник вчиняє дії зі своїм майном на шкоду кредитора,то такий правочин можна визнати недійсним.
    Тому у мене питання-як вийти з цієї ситуації?
    що мені,синам,один з яких вже є повнолітнім,а у другого повноліття буде через 10 днів,робити,щоб борг по аліментах можна було погасити за рахунок татового спадку (два 2-х поверхові будинки)?
    борг по аліментах з 2009року

    Відповідь: зверніться за очною фаховою допомогою

  8. Віта:

    Доброго дня. Маємо приватизовану квартиру на праві спільної сумісної власності (6 власників : моя мама, вітчим, моя сестра, я, мій чоловік та моя донька. В квартирі прописані вітчим та мій чоловік. Проживав фактично один вітчим. Всі інші проживають в інших квартирах і навіть містах.
    Вітчим помер, склавши заповіт на свою частку (частки не виділені окремо) на мене. Інші співвласники не мають заперечень. Як я повинна прийняти цю спащину? Як після прийняття мною спадщини будуть рахуватися частки — по 1/6 у всіх і 2/6 у мене, чи просто нас стане 5 співвласників?
    Чи може нотаріус відмовити мені у прийнятті спадщини та на яких підставах?
    Дякую.

    Відповідь: без огляду ваших документів надати відповідь не вбачається можливим

  9. Павло Іванович:

    На кого БТІ має оформити технічний паспорт на квартиру, у разі смерті батька власника майна. На спадкодавця чи на спадкоємця ?
    Син прийняв спадщину квартиру і будинок. Одна БТІ видала технічних паспорт на імя померлого батька, інша БТІ видала тех. паспорт на імя сина (спадкоємця).
    Нотаріус не приймає документи, де вказаний син, вимагає переоформити на імя померлого батька.
    Чи правомірно оформлено тех. паспорт на сина?

    Вдіповідь: без огляду документів надати відповідь не вбачається можливим

  10. Іван:

    Півтора роки тому назад помер мій рідний брат. Півроку тому померла мати.Обидва є співвласниками квартири.Пішла до нотаріуса і він оформив право власності на 2/3 квартири, яка належала матері, а за інші 1/3 квартири, яка належала братові, нотаріус сказав, шо не має доказів, що вони проживали разом, бо брат був прописаний за іншою адресою.Хоча вони проживали разом бо мати була повністю сліпа. Що робити в данному випадку? Як отримати іншу частину квартири?

    Відповідь: потрібно бачити ваші документи для аналізу

Добавить комментарий