Законопроект №2399 про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень ввійшов у так названий пакет евроінтеграційний законів, які були подані урядом до Верховної Ради.
В чому ж суть цих змін ?
В більшості це виправлення окремих технічних недоліків процедури виконання рішень де боржником є державний орган або підприємство. І їх виправлення стало необхідним через те, що недоліки виконання таких рішень привели до парадоксальної ситуації, коли закон є, а користі для людей від нього жодної.
Водночас, далеко не всі існуючі недоліки процедури виконання судових рішень виправляє відповідних проект. Залишаються питання щодо занадто зарегламентованого і ускладненого доступу до механізму виконання рішень, зокрема проблема неприйняття до виконання судових рішень в яких визначено зобов’язання здійснити перерахунок певних соціальних гарантій. Також не вирішено питання щодо занадто м’якої відповідальності держави за порушення строків виконання судових рішень де є держава. І найважливіше проект не вирішує питання щодо відсутності бюджетних коштів на виконання тих задумів, які закладені у ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Також важливо звернути увагу на найбільш проблемний аспект цього проекту, а саме розповсюдженні дії цього закону на «минулі» рішення судів, які продовжують не виконуватися. З однією сторони це добре, що цей механізм виконання розповсюдили на ці рішення і це справді є тим, що вже давно необхідно було зробити. Але те, як запропоновано це зробити аж ніяк не є позитивним.
Для прикладу проектом пропонується встановити 3 місячний строк звернення людей із рішеннями судів на які не розповсюджувалася дія закону і у випадку, якщо людина не встигнула це зробити, то таке судове рішення держава вважає виконаним. І це виглядає зовсім дивним, оскільки аж ніяк не можна вважати такі рішення виконаними, оскільки у цьому випадку вони фактично не є такими, а особа, на чию користь вони постановлені, залишається потенційним заявником до Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення її права на виконання рішення протягом розумного строку.
Крім того, викликає здивування також і настільки короткий строк для можливого звернення до цієї процедури, який нічим не обґрунтований. Загалом короткий строк звернення в контексті наявності положення проекту закону щодо визнання непред’явлених рішень виконаними може створити додаткові труднощі людям судові рішення, яких роками не виконується.
Як висновок можна сказати, що в проекті 2399 є певні позитивні зміни, які стосуються механізму функціонування виконання судових рішень де боржником є держава, але він не точно не вирішує основні аспекти системної проблеми неспроможності держави виконувати рішення національних судів, і крім того деякі з цих аспектів може значно ускладнити.
Tags: змін до закону про гарантії держави щодо виконання судових рішень, процедура виконання за зу про гарантії держави щодо виконання судових рішень
Маю п’ятьох дітей мешкаю на орендованій квартирі.Питання: чи має моя сім’я право на отимання житла?
Відповідь: порадимо звернутися за очною фаховою допомогою