Законодавче регулювання
Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.
Так, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Відповідно до ст. 55 ГК України, колекторів можна віднести до суб’єктів господарювання.
Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. Ця функція може також визначатися як послуга, що надається колектором відповідним кредиторам. В такому разі колектор виступає посередником між кредитором і боржником. Купуючи право вимоги до боржників у кредиторів, колектор фактично набуває статусу нового кредитора, що дозволяє йому вносити корективи в зобов’язання сторін.
Якраз внесення змін до зобов’язання є одним із найбільш проблемних аспектів, оскільки колектори дуже часто збільшують розмір заборгованості за рахунок застосування неустойок і штрафів.
Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: доручення, комісія, факторинг.
Встановлені в ст. 1082 ЦК України вимоги про повернення боржником боргу новому кредитору (фактору) кореспондуються з загальним вимогами ЦК України про заміну кредитора в зобов’язанні (глава 47).
Таким чином, діяльність колекторів, що укладають договори про відступлення права вимоги, можна вважати діяльністю фінансової установи на ринку фінансових послуг, яка полягає у проведенні операцій факторингу. Вказаний висновок зобов’язує колекторську організацію, як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, дотримуватися вимог чинного законодавства у сфері запобігання легалізації незаконних доходів. Хоча ліцензування діяльності фінансових установ (колекторських організацій), які стягують борги з фізичних осіб і підлягає ліцензуванню, однак відсутній механізм реалізації вказаної вимоги на підзаконному рівні. Отже, відсутні підстави для притягнення колекторських організацій до відповідальності за проведення вказаних фінансових операцій без належного дозволу (ліцензії).
Які права мають колектори і що робити коли їх вимоги неправомірні.
Потрібно зазначити, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно:
— органами Державної виконавчої служби;
— за рішенням суду, що набрало законної сили;
— за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;
— із дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права. Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.
В будь-якому разі у людини є право вимагати номер договору та дані первинного кредитора, а також тип договору (факторинг, представлення інтересів і т. д.) І його дані (номер і дату оформлення) між кредитором і колекторами. А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Без надання цих документів неможливо визначити правові підстави звернення колекторів до вас. І є підстави говорити про «вимагання» за яке передбачено кримінальну відповідальність.
Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якій нарахування відсотків за договором припиняється (ст. 613 Цивільного кодексу України).
За умови надання всіх необхідних документів є корисним самому звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтувати заборгованість (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то відповідно їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.
Право на приватність
Про ще один важливий момент потрібно згадати. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи цю інформацію про позичальника, має враховувати ст. 60 Закону України «Про банки й банківський діяльності», що визначає, що дані, що стосуються діяльності й фінансове становище клієнта, які стали відомі банку в процесі обслуговування клієнтів і взаєминах з ними або із третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом (наприклад, при проведенні слідчих дій і т.д).
Міністерство юстиції України з цього приводу висловило свою правову позицію, відповідно до якої вважає, що порядок надання інформації так званим колекторським компаніям, що існує сьогодні, порушує права громадян закріплені в ст. 32 Конституції України (порядок збору та зберігання конфіденційної інформації). Колекторські компанії вправі вимагати виконання зобов’язань від боржників тільки при наявності його письмової згоди на розкриття банківської таємниці. (http://www.minjust.gov.ua/news/18760)
Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону «Про банки й банківський діяльності» якраз ідеться про те, що банк має право надавати інформацію, котра містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) і банком договорів, у тому числі договорів про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яка передбачена ст. 47 Закону. Якщо читати ст. 47 Закону «Про банки й банківський діяльності» разом із ч. 3 ст. 61 цього ж Закону, виходить, що при співпраці з колекторами банки мають право розголошувати їм інформацію, яка становить банківську таємницю.
З викладеного вище можна зробити висновок хоч банки й мають право передавати інформацію про боржника колекторам, проте останні не вправі її розголошувати третім особам.
АЛЕ … не варто забувати про інші нормативні документи, які регулюють передання персональних даних про фізособу. Насамперед, згідно з Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32 Конституції України).
Конституційний суд у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII, далі — Закон про інформацію). Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення КСУ від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізособа надає банку, є конфіденційною.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону про інформацію).
Нормами Закону України «Про захист персональних даних» прописано, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або без його згоди, у випадках, передбачених законами України й лише в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 6 Закону про персональні дані). Навряд чи колекторська компанія використовує інформацію про боржника «в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини». Тож цей закон також ставить під питання законність надання персональної інформації колекторам без відома фізособи-боржника передавати її дані третім особам.
А отже, можна оспорювати законність передачі персональної інформації колекторам.
Така істрія….попа в аварію…винен….страхова відшкодувала збиткі потерпілому….але поставила на мене борг в 35 000….подала в суд і суд постановив щоб я віддав гроші….в мене таких грошей немає і я неоплачував нічого…пройшов рік і мені прийшло писмо «Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжен рухомого майна»……майна на мені немає ніякого….приписаний по адресі якому непроживаю….на старому адресі тож вже все розвалене і старе тож взяти там нічого вже немож…лист має термін дії до 2020 року……чи може виконавча служба мене подати на колекторску фірму якщо я невиплачу протягом цого терміну або якос мати право вимагаи виплату від мене??..ДОПОМОЖІТ ..Я ВЖЕ НЕЗНАЮ ЩО ДУМАТИ СОБІ(((
Відповідь: коли є виконавче провадження, колекторська служба ніякого відношення до цього не має. Колектори будуть вне закону.
Щодо виконавчої, вони будуть діяти в рамках ЗУ про виконавче провадження, і даний арешт це також в рамках закону. Якщо прийдуть, опишуть і нічого не буде взяти, виконавче провадження закриють
Доброго дня. Хочу запитати-банк нажав мені кредит в вигляді кредитноі карти,отримала через пошту.Сама ні де нічого не підписувала договору не заключала. Платила завжди своєчасно,але тепер не маю змоги. Банк щоразу надсилає смс з погрозами в суд,передать мене колекторам,а останій раз спілкквалися зі мною ні би я не людина…Що мені робити в такому випадку?
Відповідь: на образи-писати скарги в міліцію, звертатись до суду. Щодо карткі та договору, вязвши картку та почавши користатись нею- ви погодились з публічним договором, умови якого є на сайті банку
моя колега по роботі взяла кредит і без мого відома дала в договір мій номер телефону.Так як платіж вона прострочила тепер до мене дзвонить автовідповідач цієї установи з вимогою заплатити кредит.Скажіть будь-ласка як мені діяти чи можу я притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності колегу за шахрайство а кредитну установу за вимагання.
Відповідь: можете, звертайтесь до міліції
Працюю секретарем у великій фірмі. Кожного дня телефонують ніби-то з банків або організацій з повернення крадитів і вимагають надати інформацію про наших працівників, які брали кредит у банку. Чи маю я право відмовити у наданні такої інформації (чи працює в нас ця людина, її адреса, номер телефону)? Як припинити подібні дзвінки, адже ми не можемо контролювати, який номер телефону особа дає за контактний?
Відповідь:якщо ви надаєте лише інфомрацію- працює чи ні, тоді можилво
Доброго дня, допоможіть, в мене велика заборгованість за 2 роки. Сьогодні подзвонили і сказали, що мій кредит викупили у банку. Івказують що половину боргу можуть списати. Чи таке дійсно є?
Відповідь: усним розмовам не вірте. Просіть письмове повідмолення та документи
Доброго дня!
Порадьте будь ласка, як мені діяти. Справа ось в чому: у мене є кредит в банку. Я його вчасно виплачувала, заборгованостей не мала. Та рік тому у сім»ї сталась біда і я не мала змоги платити вчасно, потім і зовсім перестала платити, так як дуже скрутне матеріальне становище. У відділення банку я зверталась, та мені ніхто нічого не порадив, навіть слухати про це не стали. Запитали навіщо я брала кредит, якщо не хочу його платити і сказали звернутись у головний офіс, для вирішення цього питання. З банку мені ніхто не телефонував, лише надсилали повідомлення. Потічались дзвінки. Мені подзвонили ніби з банку, але не представилися і не надали жодної інформації про себе. Погрожували великими проблемами. Також телефонували на роботу, так що моє керівництво і колеги теж стали в курсі подій, що не дуже добре вплинуло на мою роботу (ледь втрималася на робочому місці). При спілкуванні з «банком» я не одноразово повідомляла, що не відмовляюсь платити, також просила про можливість реструктуризації боргу. Зараз телефонують постійно з різних номерів, номер ще жодного разу не повторювався. Всі відділення цього банку закриті у моєму районі, їздила в область, там теж відділення закриті. Коли в черговий раз мені подзвонили, я намагалась вияснити, на який рахунок мені сплачувати, та чи можу я частково (меншими сумами) сплачувати. Мені відмовили і вимагають сплати відразу усієї суми боргу. Зараз почали телефонувати моїй знайомій і вимагають сплати мого боргу від неї, погрожуючи, що прийдуть і опишуть її і моє майно. При цьому поручителем в банку вона не була, і підписів на моєму кредитному договорі не ставила. Зі знайомою я практично не спілкуюсь і також не маю її контактних даних. Я взагалі не розумію, як «банк» дізнався про будь які її дані (адреса та номер телефону). Часом називають неправильне ім»я аба по батькові знайомої. Якщо я правильно зрозуміла, то це дзвонять не з банку, а колектори. Також, коли мені телефонували , я сама просила банк подати на мене в суд, так як дійсно не маю змоги погасити все і відразу. Також мене дуже непокоїть те, що при телефонних дзвінках не говорять хто дзвонить, або говорять лише ім»я і що це дзвонять представники або банку, або служби безпеки банку, хамлять і погрожують. Я не відмовляюсь сплачувати, але куди? На який рахунок, якщо банк збанкрутів? Нових реквізитів мені теж ніхто не надає, кажуть сплачувати по старих, а в інших банках платежі за цим рахунком не приймають.
Відповідь: напишіть письмову вимогу надати реквізити та докази передачі боргу.
Доброго дня! Підкажіть, як діяти в ситуації, коли моя сестра злісно ухиляється від сплати кредиту, а приписана в матері і колектори дзвонять і погрожують описати майно, яке належить мамі. Сестра повнолітня і живе окремо, а листи приходять на адресу мамі. В останньму листі було написано, що 30 липня вони приїдуть і опишуть все, що в мами в хаті є. Я розумію, що вони не мають права цього робити, але не знаю нормативних документів, які б змогли захистити мамині права.
Відповідь: колектори описувати не мають право, а виконавча служба має, і це право передбачене ЗУ «Про виконавче провадження». Якщо квартира не належить сестрі, але вона там прописана, відповідно там її майно, і виконавча має право стягувати та арештовувати це майно. І щоб довести, що це не її майно, вашій мамі необхідно звертатись до суду та визнавати право вланості на це майно.
Здравствуйте. Допоможіть прийняти правильне рішення.
Банк , який знаходиться в стані ліквідації , нібито переуступив мій борг колекторської компанії.
При цьому , за весь час , (близько року ) я взагалі не отримувала від банку ніяких повідомлень ( в письмовому або в усному вигляді ) про зміну реквізитів , ні про претензії по заборгованості , ні про намір переуступити борг іншим особам. Договору про переуступку я теж не бачила і не підписувала жодних документів.
Атака колекторів почалася днями. Вони загрожують насильством і фізичною розправою над малолітньою дитиною, знищенням майна та іншими малоприємними речами. При цьому вимагають суму в три рази більшу за мій борг. Одночасно вони дзвонять моїм батькам, погрожують їм, демонструють повне володіння особистою інформацією обох батьків (як ПІБ, домашня адреса, дата народження і наявність майна і т.д).
Визнаю, що заборгованість існує, з причини моєї повної неплатоспроможності як одинокої матері, яка може розраховувати лише на дитячі гроші.
Розумію, що треба платити банку . АЛЕ !!! Люди , які телефонують відразу ж після дзвінків колекторів, вже нібито з ліквідованого банку , пропонують згладити ситуацію і внести до строго обумовленого часу половину боргу. При цьому реквізити платежу повідомляють усно або «смс », або пропонують знайти їх на сайті банку. Чи повинна я вірити на слово і платити за вказаними реквізитами або вимагати письмового повідомлення про зміну реквізитів ?
Боюся заплатити яким-небудь шахраям , у мене кожна копійка відривається від дитини.
Щодо дій колекторів написала заяву в міліцію, але там лише руками розводять . І щодо розголошення моїх особистих даних і даних моїх батьків (тут взагалі не зрозуміло де вони їх беруть) — що з цим робити ? До кого висувати претензії в цьому випадку?
Відповідь: залишається лише звертатися до суду за захистом та відновленням ваших порушених прав.
По радіо рік тому послухала рекламу і купила за 2тис грн ліки від діабету. Ліки доставив кур»єр додому, назви організації немає є лише телефон. Потім виявилось, що такі ж ліки в аптеці коштують 200грн. Тепер протягом року періодично звонять з цієї організації і погрожують, що якщо я не куплю у них ще за 1400грн ліки, то вони стягнуть борг з пенсії. Борг ніби-то виник бо я задіяна в програмі і ті ліки, що вони продали за 2тис грн. коштують без програми 4тис грн, то якщо я в їхній програмі не задіяна, то така наслідки. Підкажіть, будь-ласка, чи можуть з моєї пенсії стягнути кошти.
Відповідь: стягувати може виключно виконавча служба після відповідного рішення суду. Все інше -шантаж
доброго дня, дайте пораду!
я користувалася інтернетом Тримоб по договору. Зазвичай, коли забувала оплатити, вони нараховували борг на 40-60 грн і відключали послугу. Я погашала борг і все норм працювало. Але в останній раз, а це було вже певне більше року назад, вони нарахували мені борг в 183 грн. Зазначу, що інтернетом я не користувалася взагалі вже більше, ніж півтора року. Спершу приходили повідомлення на мій діючий номер з тесктом типу за вами заборгованість. Потім почали звонити колектори. Потім знову тиша місяців три. Наразі дзвінки відновилися, кожного ранку о 8 мені телефонує автовідповідач і каже наступне: «по вашій справі розпочато процес. Детальніше за телефоном» і швидко диктують якийсь номер.
Якими мають бути мої дії?
Наперед вдячна за відповідь?
Відповідь: пишіть скаргу до міліції