Німеччина є досить хорошим прикладом щодо виконання своїх обов’язків за Європейською конвенцією з прав людини, оскільки за свою історію фактично не мала особливих труднощів із виконанням рішень Європейського суду з прав людини.
В цьому контексті варто відзначити два важливих фактори, які допомагають цій країні виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Насамперед, права людини та основоположні свободи, закріплені у Конституції ФРН значною мірою є аналогічними тим гарантіям, які містяться у Конвенції. Обидва документи розроблені під впливом роботи у сфері прав людини, яка проводилась Комісією ООН з прав людини одразу після заснування світової організації. Текст, розроблений на світовому рівні, був добре відомий у країнах Європи на момент початку роботи над проектами національних правових актів.
Крім того, підґрунтям для розробки Конституції у Західній Німеччині Парламентською Радою також переважно став цей текст. Таким чином, структура першого розділу Конституції, присвяченого основоположним правам є досить подібною до положень Конвенції.
Багато подібності є навіть в мові, незважаючи на те, що Конституція написана німецькою мовою, а робота органів ООН та Ради Європи здійснюється на основі двох офіційних мов цих організацій.
Другим фактором, який значною мірою сприяє позитивному балансу Німеччини в Європейському Суді з прав людини, є можливість конституційної скарги. Кожна особа, яка вважає, що її основоположні права, гарантовані Конституцією, були порушені актом органів державної влади може звернутися до Конституційного суду за умови, що традиційні засоби захисту були вичерпані. Переважно такий механізм забезпечує вирішення будь-яких казусів та ситуацій із порушенням прав на національному рівні. Лише незначні корективи зазвичай вносяться Європейським судом.
Оскільки, як вже було вказано, основоположні права за Конституцією відповідають тим правам та свободам, які закріплені в Конвенції, при зверненні до Конституційного суду громадяни можуть використовувати такі ж аргументи, як і при зверненні до ЄСПЛ.
Це означає, що судді, які засідають в Європейському суді перевіряють правильність рішень, прийнятих суддями Конституційного суду Німеччини і дуже часто їхня оцінка справи співпадає із тією, що надана Конституційним судом.
Але зрозуміло, що існують випадки у яких з’являються розбіжності в думках цих двох судів. В якості прикладу можна навести справу, у якій Європейський суд вирішив, що Конституційний суд порушив право на судовий розгляд протягом розумного строку. І насправді велика кількість конституційних скарг розглядалася у Конституційному суді Німеччини протягом достатньо довгого строку з тих чи інших підстав. Конституцією Німеччини право на судовий розгляд конституційної скарги протягом розумного строку не закріплений, а з огляду на складну судову систему, Німеччина частково схильна до затримок у розгляді справ судами. У справі Сюрмелі проти Німеччини, ЄСПЛ вказав на те, що Німеччина має організувати судову системи таким чином, щоб забезпечити ефективну імплементацію статті 6 Конвенції. Як це було вказано, навіть Конституційний суд не досягнув успіху у тому, щоб стати зразковою інституцією для усієї судової гілки влади. І потрібно зазначити, що справи, у яких ЄСПЛ показав цю проблему із затримками під час розгляду спорів стають предметом розгляду самого Конституційного суду і ця проблематика відбивається у практиці в такий спосіб, щоб зменшити строк розгляду цих справ.
Потрібно зазначити, що основна підстава, яка наводиться суддями Конституційного суду Німеччини для підтримки питання про можливість не повного дотримання рішень Європейського суду полягає у оригінальному правовому відкритті, а саме – в існуванні «багатополярних» ситуацій із основоположними правами, тобто ситуацій, у яких відповідні державні заходи були здійснені з метою захисту прав третіх осіб. Норми щодо охорони приватного життя визначають межу між правами окремої особи з одного боку та засадою свободи ЗМІ з іншого. Головний аргумент, на який посилається Конституційний суд можна знайти в основах німецького суверенітету: Конституція спрямована на інтеграцію ФРН до правового співтовариства мирних та вільних держав, але не ігнорує суверенітету, основи якого закріплені в цьому документі.
Система виконання рішень Європейського суду в Німеччині дає можливість визначити певні напрямки для вдосконалення цієї системи в Україні. І слід визнати, що одним із основних це вдосконалення законодавства в Україні, яке на сьогодні є достатньо далеким від стандартів закладених в Європейській Конвенції з прав людини.