Враховуючи, що на сьогодні є зміна судової практики щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам у зв’язку із появою Інформаційного Листа №1049/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, публікую статтю  юриста РОГО «Комітет виборців України» Мирослави Приймак з цього приводу.

———-

Невисока пенсія в нашій державі, швидше, норма, ніж щось дивне. Думається, що це одна з причин того, що частина людей, виходячи на пенсію, залишаються працювати. У кожного своя мотивація, але більшість надіється, що попрацювавши після виходу на пенсію додатково збільшиться розмір пенсійних виплат. Адже законодавець передбачає можливість перераховувати пенсію через кожні два роки після призначення чи останнього її перерахунку. Та останнім часом тисячі українців змушені відстоювати власне право на перерахунок пенсії в судах.

В цій статті проаналізуємо суть проблеми, її коріння, а також розглянемо особливості практики вітчизняних судів по розгляду справ щодо перерахунку пенсій працюючих пенсіонерів. Свою увагу зупинимо на аналізі ситуації, яка склалась у судовій практиці після появи Інформаційного Листа №1049/11/13-11 Вищого адміністративного суду України (далі — Лист ВАСУ).

До історії
Починалося все з того, що кожен пенсіонер, який продовжував працювати не менш як два роки після призначення чи попереднього перерахунку пенсії, мав право звернутися до органу Пенсійного Фонду України за перерахунком своєї пенсії.

Ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058-15) законодавець дозволив при такому перерахунку застосовувати заробітну плату, з якої була обчислена пенсія, або ж взяти заробітну плату за будь-який інший період страхового стажу (за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року). Іншими словами, або додати ще два роки стажу до попереднього (зарплата для обчислення пенсії залишається незмінною), або додати стаж та використати для обчислення пенсії іншу, вищу заробітну плату («по стажу та з більш високого заробітку»).
Звернемо одразу увагу читачів на те, що лише ч. 2 ст. 40 Закону №1058-15 визначено, як обраховується заробітна плата, яка і використовується для обчислення пенсії.

Зокрема, вона визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс — середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + … + Кз); 1 2 3 n
К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Про появу проблеми з плутаниною показників середньої зарплати
«Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» — так вирішила Верховна Рада 27.12.2007 року, змінивши попередню редакцію формулювання ч. 4 ст. 42 Закону №1058-15.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, такі зміни (від 27.12.2007 року), внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними. Адже законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Звичайно, знаючи про те, що положення правових актів, що визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, урядом України було прийнято Постанову №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі — «Постанова про деякі питання»), якою, в тому числі, було врегульовано питання перерахунку пенсій.

Однак, постанова Кабміну передбачає такий же порядок перерахунку пенсії працюючому пенсіонерові, як і норма Закону №1058-15, що була визнана неконституційною. Тож постало питання, яку норму застосовувати при проведенні перерахунку: ч. 4 ст. 42 Закону №1058-15 в редакції до внесення змін від 27.12.2007 року чи постанову Кабміну №530 від 28.05.2008 року?

Перераховувати по стажу та по зарплаті невигідно
«Оскільки перерахунок з урахуванням страхового стажу і заробітку, набутого після призначення пенсії, був менш вигідним, було проведено перерахунок тільки з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії із заробітної плати, з якої було призначено пенсію…» — саме таку відповідь від органу Пенсійного фонду України, певно, отримали чимало працюючих пенсіонерів. Не меншу кількість пенсіонерів дивувало, чому невигідно, якщо, наприклад, останні два роки особа отримувала високу заробітну плату. Але ж в органах Пенсійного фонду людям повідомляли, що це робити «недоцільно». Ще більше громадян дивувало, чому перерахунок «додає» до пенсії лише «пару» гривень?

Про те, як суди були «на боці» громадян
Ті українці, яких не влаштовували ці «пару» гривень, почали звертатися до судів, оскільки виявили, що при перерахунку пенсії, наприклад, у 2010 році органи Пенсійного фонду застосовували показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007, а не за 2009 рік, як це визначено було Постановою про деякі питання.

Застосування показника за 2007 рік спочатку представники влади пояснювали вказівкою на Лист Міністерства праці та соціальної політики та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №4096/02-01, а в подальшому — до законодавчого врегулювання Верховною Радою цього питання.
Проте існуюча до липня 2011 року практика судів як першої інстанції, так і апеляційної щодо перерахунку пенсії зводилася до того, що дії органів Пенсійного фонду щодо застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік визнавалися протиправними, а для відновлення порушеного права громадян суди зобов’язували органи Пенсійного фонду перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує року зверненню за перерахунком пенсії (наприклад, при зверненні за перерахунком пенсії у 2011 році брався показник середньої заробітної плати за 2010, а не за 2007 рік).

Більшість подібних справ суди розглядали в порядку скороченого провадження, коли сторони в суд не викликалися, а рішення підлягали негайному виконанню. На сьогодні чимало рішень щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати за рік, що передує року зверненню за перерахунком, було піддано виконанню, частина пенсіонерів отримали пенсії, розмір яких став на порядок вищий, ніж до перерахунку. Тобто, адміністративні суди захищали права громадян. Але…

Про те, як Лист змінює судову практику
Якщо аналізувати наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення, то судову практику у справах про перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам слід поділити на ту, якою вона була до 19.07.2011 року, і яка є після оприлюднення Листа ВАСУ.

До вказаного роз’яснення позиція адміністративних судів по таким справам ґрунтувалася на тому, що при перерахунку пенсії із заробітної плати, іншої, ніж тієї, яка враховувалась при призначенні пенсії, для обчислення пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за перерахунком (наприклад, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року по справі №2-а-596/10/0211, постанови Голосіївського районного суду м. Київ від 12.07.2011 року у справі №2-а-1414/11 і Рівненського міського суду від 26.11.2010 року у справі №2а-4265/10, рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 року у справі №2а-4430/10 та інші).

Після 19 липня 2011 року, виявилось, що при перерахунку пенсії немає підстав застосовувати вищевказаний показник середньої заробітної плати, оскільки під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії. І на сьогодні така практика підтверджується рішеннями судів по таким справам: справа № 2-а-4050/10 Київського апеляційного адміністративного суду, справа № 2-а-225/10/0208 Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Та чи може сьогодні бути одна, а завтра — інша судова практика? Якщо так, то як же тоді бути з однаковістю судової практики як однієї з основ верховенства права, про яку говориться і у Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленій Указом Президента України №361/2006? Що буде з коштами, які були виплачені пенсіонерам на підставі вже прийнятих на їх користь рішень? І чи справедливо, що одним людям провели перерахунок, а іншим суди відмовляють у задоволенні подібних вимог?

Через неоднозначне застосування законодавства і те, що до юристів Рівненської обласної громадської організації «Комітет виборців України» по допомогу в подібних справах постійно звертаються сотні пенсіонерів, яким безоплатно надаються консультації і допомога в підготовці позовних заяв у суд, 25.08.2011 року організація звернулась до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення щодо застосування показника середньої заробітної плати при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера з урахуванням стажу та заробітної плати, зазначеної в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Та, незважаючи на спірну судову практику, пенсіонери й далі звертаються до судів з оскарженням «неправильного» проведення перерахунку пенсій Пенсійним фондом.

Тож постають питання: невже знову народ «пошили» і, хоч всі люди рівні, але є «рівніші»?

Джерело: Юридичний вісник України

Tags: , ,

16 комментариев on Чи вправі Вищий адміністративний суд впливати на зміну судової практики?

  1. Ольга:

    Добрий день. Я працюючий пенсіонер. Останні роки в мене значно збільшилася зарплата, чи маю я право на нарахування пенсії по новому?

  2. Міла:

    Добрий день. я -працюючий пенсіонер з 2007року. Мені у 2009 році по рішенню Суда перерахували пенсію з урахування зарплати за 2008рік, вона значно збільшилась, але зменьшився коефіцієнт зарплати і тепер я недополучаю близько 500грн. пенсії. Можливо мені повернути коефіцієнт зарплати який був врахований при першому нарахуванні пенсії у 2007році.

    Відповідь: не вбачається можливим відповісти за вашою інформацією

  3. Наталя:

    Добрий день. Бабця хоче скласти заповіт. Як краще зробити, складати заповіт чи зразу переоформити документи на мене?

    Відповідь: виключно ви вирішуєте який варіант краще.

  4. Олена:

    Вибачте, ну не розумію я, до чого тут колишній чоловік? Він не є членом моєї сім’ї, не зареєстрований в моєму домогосподарстві, аліментів я не отримую від нього ( довідку можу взяти в виконавчий, але ж в УПСЗН кажуть, що їм ця довідка не потрібна, давайте про його доходи). Отже, по факту, я не маю від нього ні копійки,а 5200 все одно враховують як доход. Чому довідка про несплату аліментів в моєму випадку не є доказом неотримання коштів? Якщо можна, дайте будь ласка посилання на статтю в законі де чітко вказано, що доходи колишнього подружжя теж враховуються і в яких випадках. Дякую

    Відповідь: виключне та повне пояснення є в статті та нормативних актів до статті. Додатково ви можете звернутись до УСЗ за розясненням

  5. Людмила:

    Якщо в ухвалі апеляційного суду звучить «Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає», що в такому випадку робити? Дякую

    Відповідь: дивитись Кодекс Адміністративного судочинства та матеріали справи

  6. Людмила:

    Добрий день. Питання щодо перерахунку пенсії держслужбовця, якщо надійшла ухвала апеляційного суду про відмову в перерахунку пенсії, як діяти дальше, куди звертатися?? Адже приходять з апеляційного суду і позитивні ухвали?? Дякую.

    Відповідь: до касаційної інстанції, але краще вже за допомогою спеціаліста, оскільки обгрунтування має велике значення.

Добавить комментарий