Рішення Київської міської ради від 9 жовтня 2014 року N 271/271 «Про затвердження Порядку надання допомоги киянам — учасникам антитерористичної операції та сім’ям киян, які загинули під час проведення антитерористичної операції».
- До членів сімей киян — учасників антитерористичної операції належать:
- дружина (чоловік), неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням учасників антитерористичної операції, та проживають разом з учасником антитерористичної операції;
- до членів сімей киян, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, належать:
- утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія; дружина (чоловік), які не одружились вдруге, незалежно від того, виплачується їм пенсія чи ні, їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; батьки; особа, яка знаходилась під опікою або піклуванням учасників антитерористичної операції, та проживали разом з ним (далі — члени сімей).
- Учасники антитерористичної операції, члени їх сімей та члени сімей загиблих під час участі в антитерористичній операції, що проживають та зареєстровані у встановленому законом порядку в місті Києві, звільняються від сплати житлово-комунальних послуг.
- Матеріальна допомога надається на оплату житлово-комунальних послуг (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення та вивезення побутових відходів та рідких нечистот) у межах норм споживання житлово-комунальних послуг (соціальна норма житла, соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами), встановлених для громадян, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року N 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
- Матеріальна допомога призначається на підставі заяви, до якої додаються такі документи:
- копія паспорта (1, 2, 11 і 12 сторінки);
- копія ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
- оригінал довідки з місця реєстрації про склад сім’ї (форма N 3);
- копія довідки або іншого документа, що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції, зокрема довідок, виданих командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів), або іншими керівниками підприємств, установ, організацій, закладів, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, із зазначенням періоду участі;
- копія свідоцтва про шлюб (за необхідності);
- копія свідоцтва про народження (за необхідності);
- копія свідоцтва про смерть (для членів сім’ї загиблих).
- Матеріальна допомога надається у таких розмірах:
- 340,0 грн. — на сім’ю з однієї особи;
- 604,0 грн. — на сім’ю з двох осіб;
- 850,0 грн. — на сім’ю з трьох осіб;
- 1083,0 грн. — на сім’ю з чотирьох осіб та більше.
- Кияни-учасники бойових дій антитерористичної операції мають право на компенсацію витрат, пов’язаних із дороговартісним лікуванням.
- Компенсація витрат дороговартісного лікування надається киянам — учасникам бойових дій, статус яким встановлено відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копії посвідчення учасника бойових дій та довідок медичних закладів, що підтверджують проведене дороговартісне лікування.
- Кияни-учасники бойових дій антитерористичної операції мають право на відшкодування коштів на складне протезування киян, інвалідність яких пов’язана з участю в антитерористичній операції.
- Витрати на складне протезування киян, інвалідність яких пов’язана з участю в антитерористичній операції та які отримували послуги складного протезування за кордоном за власні кошти, компенсуються на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки МСЕК про встановлення інвалідності, фінансових документів, що підтверджують надання послуг із складного протезування.
- Членам сімей киян, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції надається допомога на поховання киян — учасників бойових дій антитерористичної операції.
- Допомога на поховання надається додатково до передбаченої Законом України «Про поховання та похоронну справу» гарантії безоплатного поховання учасників бойових дій у 2014 році в розмірі до 2500 грн.
- Надається членам сімей на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія свідоцтва про смерть, копії документів, які підтверджують ступінь спорідненості та участь у антитерористичній операції.
- Матеріальна допомога, допомога на поховання, компенсація витрат дороговартісного лікування та витрат на складне протезування, яке здійснювалось за кордоном, виплачується поштовим переказом через відділення зв’язку за місцем проживання заявника.
Посилання на рішення:
http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D0B2D52EDFA4ECA1C2257D80006DEEF0?OpenDocument
Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 23 березня 2015 року № 87 «Про схвалення проекту Обласної цільової програми з надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям у 2015 році»
Відповідно до Законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, „Про соціальні послуги”, „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, „Про безоплатну правову допомогу”, ст.4 Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 „Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року № 113-VIII:
Схвалити проект Обласної цільової програми з надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям у 2015 році (далі – Програма), що додається.
У рамках Програми передбачається надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, та їх сім’ям.
Пріоритетними напрямками в реалізації заходів Програми визначено:
- надання демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям, матеріальної, правової, психологічної допомоги;
- соціальний супровід сімей демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції (за потребою);
- забезпечення потреб у медичному обслуговуванні та підтримання рівня здоров’я демобілізованих військовослужбовців та їх сімей;
- оздоровлення та відпочинок демобілізованих військовослужбовців та їх сімей.
- формування через засоби масової інформації позитивного ставлення до військовослужбовців.
Посилання на розпорядження:
http://www.kyiv-obl.gov.ua/normdoc/manager/document/id/4748
Tags: пільги учасникам АТО
Житомирська обласна рада/державна адміністрація:
У Житомирі відкрили Центр соціальної допомоги учасникам АТО та їх сім’ям
Детальніше читайте на УНІАН:http://health.unian.ua/regnews/1065806-u-jitomiri-vidkrili-tsentr-sotsialnoji-dopomogi-uchasnikam-ato-ta-jih-simyam.html
Програма соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території, районів проведення антитерористичної операції на територію Житомирської області, та військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, інших силових структур області, що брали участь у антитерористичній операції, у 2015 році (затверджена рішення обласної ради від 16.01.15 № 1381) – не включає учасник АТО, а спрямована лише на переселенців із зони проведення АТО.
Малинська міська рада:
У Малині учасникам АТО нададуть 50 % знижки на комунальні послуги, в Житомирі – чекають механізму – 1.10.2014
Р І Ш Е Н Н Я МАЛИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (51-а сесія шостого скликання) від 29 серпня 2014 року Про затвердження комплексної програми підтримки учасників антитерористичної операції
та членів їх сімей – мешканців м. Малина
Бердичівська міська рада:
В Бердичеві учасникам АТО продовжили пільги до 30 червня
Tags: пільги учасникам АТО
З метою підвищення рівня соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час здійснення антитерористичної операції, Львівською міською радою 31 липня 2014 року було було прийнято ухвалу № 3700, якою затверджено “Комплексну програму підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей — мешканців м. Львова” (надалі — Програма). Даною Програмою передбачено комплекс заходів, що здійснюються на місцевому рівні з метою фінансової та іншої соціальної підтримки львів’ян, яких скеровують у зону проведення антитерористичних операцій (надалі – АТО), та членів їх родин, сприяння вирішенню питань матеріально-побутового забезпечення учасників АТО, соціально-побутових питань осіб, які брали участь у проведенні АТО та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих під час здійснення АТО тощо. Під час сесії 18 грудня 2014 року депутати Львівської міської ради погодили пролонгацію даної Програми ще на весь — 2015 рік.
Суб’єкти, які мають право звертатись по допомогу за даною Програмою:
- особи рядового і начальницького складу, співробітники Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області тощо, які беруть участь в АТО, а також під час підготовки та відправлення зону АТО.
Допомога вищезазначених осіб може виражатись у формі:
- матеріально-технічної підтримки призовників та добровольців, яких скеровують у зону АТО та підрозділам, які беруть участь в АТО, а саме: забезпечення учасників АТО матеріально-технічними засобами, іншими необхідними матеріалами, забезпечення поховання загиблих учасників АТО, забезпечення транспортних витрат пов’язаних з АТО.
- надання медичної, психологічної та соціальної підтримки учасникам АТО та членам їх сімей, соціальний супровід сімей учасників АТО, зокрема: забезпечення соціальними послугами, безкоштовним харчуванням учнів загальноосвітніх навчальних закладів з числа дітей учасників АТО, забезпечення безкоштовним оздоровленням/відпочинком дітей учасників АТО, залучення дітей учасників АТО до Програми навчання плаванню у м. Львові на 2014-2015 року, затвердженої ухвалою міської ради від 15.05.2014 №3315
- допомога постраждалим під час проведення АТО. Передбачає надання одноразової матеріальної допомоги постраждалим учасникам АТО.
- допомога родинам загиблих під час проведення АТО (у тому числі надання матеріальної допомоги та пільг). Передбачає звільнення учасників АТО, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час проведення АТО, від сплати за користування житлом (квартирної плати) незалежно від форми власності житлового фонду.
Фінансування Програми у частині надання матеріальної допомоги та пільг здійснюється за рахунок видатків загального фонду міського бюджету м. Львова, передбачених на 2015 рік.
Виплата одноразової матеріальної допомоги проводитиме управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Сума матеріальної допомоги оцінюється спеціальною комісією, в яку входять представники декількох профільних управлінь, представники депутатських комісій. На суму одноразової матеріальної допомоги впливає багато факторів, таких як: стан поранення громадянина, його матеріально-побутові умови поживання, кількість дітей у сім’ї. Виплата проводиться відповідно до розпорядження Львівського міського голови, згідно зі списками, наданими структурними підрозділами Міністерства оборони України (військовими комісаріатами), Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області тощо.
Для отримання одноразової матеріальної допомоги постраждалим учасникам АТО слід подати:
- заяву за встановленою формою;
- копію паспорта;
- копію ідентифікаційного номера (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
- видані та скріплені печаткою уповноважених органів довідки, листи та інші письмові документи, які підтверджують факт поранення, контузії чи каліцтва заявника під час участі в АТО, під час підготовки до відправлення в зону АТО (у тому числі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, інших пошкоджень, одержаних під час участі в АТО чи під час підготовки до відправки у зону АТО, тривалої хвороби, пов’язаної з участю в АТО, тощо);
- інформацію про рахунок у банківській установі – у разі виплати одноразової матеріальної допомоги через банківську установу.
Допомога, що належала її одержувачу і залишилася не отриманою у зв’язку з його смертю, виплачуватиметься за заявою одного з членів сім’ї, за умови подання ним відповідної заяви упродовж шести місяців з дня смерті.
На звільнення від сплати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій мають право усі учасники АТО, члени їхніх сімей, також члени сімей загиблих в АТО.
Для отримання права на даний вид допомоги необхідно звернутись до районного відділу соціального захисту за місцем реєстрації та подати наступний пакет документів:
- заява встановленої форми;
- копію паспорта;
- копію ідентифікаційного номера (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
- оригінал довідки з місця реєстрації про склад сім’ї;
- довідка, видана та скріплена печаткою уповноважених органів про призов учасника на військову службу, згідно з Указами Президента України про часткову мобілізацію;
- копія свідоцтва про шлюб (при потребі);
- копія свідоцтва про народження (при потребі);
- копія свідоцтва про смерть (для членів сім’ї загиблих).
У разі реєстрації учасників антитерористичної операції та членів їх сімей за різними адресами реєстрації у м. Львові, право на звільнення від сплати за користування житлом (квартирної плати), відповідно до Положення, надаватиметься лише на одне житлове приміщення/будинок за вибором (незалежно від кількості зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та загальної площі житла).
Німеччина є досить хорошим прикладом щодо виконання своїх обов’язків за Європейською конвенцією з прав людини, оскільки за свою історію фактично не мала особливих труднощів із виконанням рішень Європейського суду з прав людини.
В цьому контексті варто відзначити два важливих фактори, які допомагають цій країні виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Насамперед, права людини та основоположні свободи, закріплені у Конституції ФРН значною мірою є аналогічними тим гарантіям, які містяться у Конвенції. Обидва документи розроблені під впливом роботи у сфері прав людини, яка проводилась Комісією ООН з прав людини одразу після заснування світової організації. Текст, розроблений на світовому рівні, був добре відомий у країнах Європи на момент початку роботи над проектами національних правових актів.
Крім того, підґрунтям для розробки Конституції у Західній Німеччині Парламентською Радою також переважно став цей текст. Таким чином, структура першого розділу Конституції, присвяченого основоположним правам є досить подібною до положень Конвенції.
Багато подібності є навіть в мові, незважаючи на те, що Конституція написана німецькою мовою, а робота органів ООН та Ради Європи здійснюється на основі двох офіційних мов цих організацій.
Другим фактором, який значною мірою сприяє позитивному балансу Німеччини в Європейському Суді з прав людини, є можливість конституційної скарги. Кожна особа, яка вважає, що її основоположні права, гарантовані Конституцією, були порушені актом органів державної влади може звернутися до Конституційного суду за умови, що традиційні засоби захисту були вичерпані. Переважно такий механізм забезпечує вирішення будь-яких казусів та ситуацій із порушенням прав на національному рівні. Лише незначні корективи зазвичай вносяться Європейським судом.
Оскільки, як вже було вказано, основоположні права за Конституцією відповідають тим правам та свободам, які закріплені в Конвенції, при зверненні до Конституційного суду громадяни можуть використовувати такі ж аргументи, як і при зверненні до ЄСПЛ.
Це означає, що судді, які засідають в Європейському суді перевіряють правильність рішень, прийнятих суддями Конституційного суду Німеччини і дуже часто їхня оцінка справи співпадає із тією, що надана Конституційним судом.
Але зрозуміло, що існують випадки у яких з’являються розбіжності в думках цих двох судів. В якості прикладу можна навести справу, у якій Європейський суд вирішив, що Конституційний суд порушив право на судовий розгляд протягом розумного строку. І насправді велика кількість конституційних скарг розглядалася у Конституційному суді Німеччини протягом достатньо довгого строку з тих чи інших підстав. Конституцією Німеччини право на судовий розгляд конституційної скарги протягом розумного строку не закріплений, а з огляду на складну судову систему, Німеччина частково схильна до затримок у розгляді справ судами. У справі Сюрмелі проти Німеччини, ЄСПЛ вказав на те, що Німеччина має організувати судову системи таким чином, щоб забезпечити ефективну імплементацію статті 6 Конвенції. Як це було вказано, навіть Конституційний суд не досягнув успіху у тому, щоб стати зразковою інституцією для усієї судової гілки влади. І потрібно зазначити, що справи, у яких ЄСПЛ показав цю проблему із затримками під час розгляду спорів стають предметом розгляду самого Конституційного суду і ця проблематика відбивається у практиці в такий спосіб, щоб зменшити строк розгляду цих справ.
Потрібно зазначити, що основна підстава, яка наводиться суддями Конституційного суду Німеччини для підтримки питання про можливість не повного дотримання рішень Європейського суду полягає у оригінальному правовому відкритті, а саме – в існуванні «багатополярних» ситуацій із основоположними правами, тобто ситуацій, у яких відповідні державні заходи були здійснені з метою захисту прав третіх осіб. Норми щодо охорони приватного життя визначають межу між правами окремої особи з одного боку та засадою свободи ЗМІ з іншого. Головний аргумент, на який посилається Конституційний суд можна знайти в основах німецького суверенітету: Конституція спрямована на інтеграцію ФРН до правового співтовариства мирних та вільних держав, але не ігнорує суверенітету, основи якого закріплені в цьому документі.
Система виконання рішень Європейського суду в Німеччині дає можливість визначити певні напрямки для вдосконалення цієї системи в Україні. І слід визнати, що одним із основних це вдосконалення законодавства в Україні, яке на сьогодні є достатньо далеким від стандартів закладених в Європейській Конвенції з прав людини.
Набула чинності постанова КМУ № 79 від 04.03.2015, якою вводиться обов’язок органів соцзахисту населення щоденно інформувати органи ДМС про перелік осіб, яким у відповідний день видана довідка про постановку на облік як внутрішньо переміщеного особи.
У свою чергу, особа, яка отримує довідку, зобов’язане повідомити ДМС (державна міграційна служба) про своє фактичне місце проживання протягом 10 днів з моменту отримання довідки.
Крім того, на переселенця покладається обов’язок повідомляти в ДМС про зміну свого місця проживання та поверненні до постійного місця проживання.
Після отримання відомостей від органу соцзахисту та переселенця ДМС в триденний термін проставляє на зворотному боці довідки відмітку про реєстрацію місця проживання особи. Без такої відмітки довідка вважається недійсною.
При цьому ДМС формує єдину інформаційну базу, в яку заносить відомості про всіх взятих на облік переселенців. На підставі відомостей цієї бази щомісяця проводиться перевірка проживання за вказаним місцем проживання не менш ніж 10% зареєстрованих переселенців. У разі відсутності за вказаним місцем проживання особа позбавляється статусу внутрішньо переміщеного.
При цьому в найближчі два місяці повинна бути проведена перевірка інформації про осіб, які вже отримали подібні довідки. У разі успішного проходження перевірки на зворотному боці довідки буде проставлятися відмітка про реєстрацію місця проживання. Якщо ж зазначені відомості не відповідають дійсності, довідка буде анулюватися.
Резюмуючи
Для осіб, які вже перебувають на обліку як вимушені переселенці в органах УПСЗ, достатньо чекати за своїм місцем проживання (який вказан був при реєстрації в органах УПСЗ) відвідування органів ДМС та проставлення відмітки на довідці УПСЗ.
Для осіб, які тільки стають на облік як вимушені переселенці в органах УПСЗ, з 19 брезеня 2015 року, мають самостійно відвідувати районні органи ДМС та проставляти відмітку про місце проживання.
Без даної відмітки довідки про облік вимушених переселенців будуть анульовані.
Tags: внутрішньо переміщенні особи, допомога переселенцям, облік переселенців
“02” березня 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України № 2212 від “23” лютого 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (надалі — Закон). Даним нормативно-правовим актом внесено певні зміни до окремих положень цілого ряду законів України зокрема в тих частинах, які стосуються порядку виплат пенсій працюючим пенсіонерам та виплат пенсій за віком на пільгових умовах, і за вислугу років.
Одним із нововведень стало обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам, на період з “01” квітня 2015 року по “01” січня 2016 року, у розмірі 85%, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (1423 гривень). Зокрема, статтю 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV доповнено наступним чином:
«У період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсії/щомісячне довічне грошове утримання, призначені відповідно до законодавства, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства.»
Як бачимо з вищенаведеного, даною частиною статті 47 також передбачено припинення виплат спеціальних пенсій ( у період роботи на відповідних посадах) народним депутатам, державним службовцям, та прирівняним до них особам, суддям, прокурорам та іншим особам, на яких поширюється дія законів, зазначених у статті 47 в новій редакції. Таким чином, особи, які зазначені вище можуть тепер отримувати або заробітну плату, або пенсію. Проте, у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, таким особам призначається за загальним правилом, а саме у розмірі 85 відсотків розміру призначеної пенсії, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 47 в новій редакцій також встановлено, що “після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до законодавства”. Мабуть, в даному випадку було би більш доцільно уточнити, що їх виплата буде виплачуватись у розмірі 100% від встановленого розміру пенсії на час її призначення.
Звертаємо увагу, що обмеження щодо виплат пенсій не буде поширюватись на осіб, які займають посади державних службовців в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах та безпосередньо виконують функції із забезпечення обороноздатності держави та пенсії яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ще одним нововведенням стало поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок, а також підвищення на 5 років страхового, а по окремих професіях і спеціального стажу для осіб, які мають право на пенсії за роботу в шкідливих та особливо шкідливих умовах праці та на пенсії за вислугу років.
Більш детально з этапами підвищення пенсійного віку та страхового стажу можна буде ознайомитись в новій редакції ст. 13 “Пенсії за віком на пільгових умовах” Закону України “Про пенсійне забезпечення“ від 05.11.1991 № 1788-XII.
Зокрема, страховий стаж для жінок та чоловіків, пільговий пенсійний вік для жінок, буде підвищено на 5 років для всіх працівників шкідливих професій списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/36-2003-%D0%BF ). Для чоловіків страховий стаж буде збільшуватись з моменту прийняття Закону, а для жінок буде перехідний період на протязі 5,5 років.
Варто також зазначити, що змінено також порядок обчислення всіх пенсій. Замість чинної норми, де застосовується середня заробітна плата в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відтепер обчислення всіх пенсій буде застосовуватись середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 роки. Таке нововведення може призвести до того, розмір пенсії буде значно занижений, оскільки громадяни будуть позбавлені права використати в повному обсязі права на отримання пенсії із заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.
Таким чином, хоча такі нововедення можливо і поповнять стан бюджету Пенсійного Фонду України, проте позитивний вплив на фінансовий стан пенсіонерів навряд чи принесуть.
У зв’язку із проведенням часткової мобілізації у 2015 році, передбачається звільнення у запас (демобілізація) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період у 2014 році, з метою забезпечення їх ротації, повернення до цивільного життя та на попередні місця роботи (посади). Нижче подано основні аспекти проведення демобілізації у 2015 році.
Загальний порядок звільнення в запас (демобілізації) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період
Строки проведення демобілізації
Відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 “Про часткову мобілізацію” у період з 18 березня по 1 травня 2015 року, але не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку перебування на військовій службі проводиться звільнення в запас (демобілізація) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 “Про часткову мобілізацію”(тобто з 18 березня по 2 травня 2014 року) і на момент звільнення проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Звертаємо увагу, що з метою недопущення зниження рівня боєготовності військових частин та підрозділів Збройних Сил України, забезпечення планомірної ротації особового складу, звільнення в запас військовослужбовців здійснюється тільки після прибуття військовослужбовців на доукомплектування військової частини (підрозділу) після закінчення курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації ВВНЗ (ВНП ВНЗ) та навчальних центрів Збройних Сил України, призваних на військову службу під час четвертої черги мобілізації (триває 90 днів з 20 січня 2015 року), але у будь-якому випадку у строки, визначені вище.
Військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і які під час її проходження уклали контракти про проходження військової служби продовжують проходити військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення окремого рішення про демобілізацію.
Порядок проведення демобілізації
Військовослужбовці Збройних Сил України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільняються
з військової служби у визначені строки наказами по особовому складу посадових осіб: (а) осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу – командирів полків (кораблів 1 рангу), бригад та посадових осіб, які мають рівні або вищі з ними права щодо видання наказів по особовому складу, без проведення обстежень військово-лікарськими комісіями; (б) осіб офіцерського складу – першого заступника Міністра оборони України, першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України без проведення обстежень військово-лікарськими комісіями; (в) військовослужбовців, які внаслідок поранення або хвороби перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я, звільнити з військової служби після закінчення їх лікування. Військовослужбовців, які перебувають у полоні, – після їх повернення з полону.
У зв’язку з демобілізацією посадова особа, у підпорядкуванні якої є військовослужбовці, які підлягають звільненню з військової служби, зобов’язана: забезпечити складання Плану звільнення військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який під особистий підпис доводиться до військовослужбовців, які до нього включені; організувати проведення бесід з військовослужбовцями, під час яких, серед іншого, їм роз’яснюються права та обов’язки після звільнення, а також повідомляється про порядок та розміри грошового та інших видів забезпечення; забезпечити своєчасну підготовку документів, які видаються військовослужбовцям при звільненні.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби доводяться до них особисто. За рішенням командирів військових частин військовослужбовцям, звільненим у запас, організовуються урочисті проводи.
Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати посаду, про що видається наказ по стройовій частині, та підлягає розрахунку (в тому числі підлягає виплаті грошова компенсація за невикористані відпустки за 2014 та 2015 роки за їх наявності), а також виключенню зі списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині та направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Військовослужбовці у разі неможливості їх виключення зі списків особового складу військової частини через об’єктивні причини: перебування військовослужбовця на лікуванні у закладах охорони здоров’я, у полоні, тощо – виключаються після повернення з лікування, полону тощо.
При звільненні з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій командир (начальник) в обов’язковому порядку надає висновок щодо доцільності проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України на визначених ним посадах. Один примірник характеристики додається до особової справи військовослужбовця, (за її наявності), другий – надається військовослужбовцю.
Військовослужбовцю, який виключений зі списків особового складу військової частини, видається на руки припис. У приписі вказується найменування військового комісаріату, дата прибуття та вихідний номер відправлення особової справи.
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції і яким на день виключення зі списків особового складу військової частини не наданий статус учасника бойових дій видається комплект документів, необхідних для надання цього статусу через військові комісаріати, де вони будуть перебувати на військовому обліку, для їх надання до комісій обласних військових комісаріатів або Київського міського військового комісаріату. У разі надання військовослужбовцю статусу учасника бойових дій після його звільнення з військової служби командування військової частини надсилає відповідні документи (витяг з протоколу про встановлення статусу учасника бойових дій, посвідчення учасника бойових дій) до військового комісаріату, де військовослужбовець перебуває на військовому обліку.
Зауважимо, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів (військовозобов’язані Служби безпеки України — до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України) для взяття на військовий облік за місцем проживання.
Особливості здійснення розрахунку вислуги років військовослужбовців, які мають право на пенсійне забезпечення
Перед звільненням військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період і які мають право на пенсійне забезпечення, кадровими органами уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться попередній розрахунок вислуги років військової служби. Як виняток, з метою своєчасного звільнення вищезазначеної категорії військовослужбовців, за згодою військовослужбовця, дозволяється звільнення військовослужбовців Збройних Сил України в особливий період здійснювати без проведення розрахунку вислуги років; при цьому розрахунок вислуги років військовослужбовців, які будуть звільнені з військової служби в особливий період, здійснюють військові комісаріати, до яких вони будуть направлені для постановки на військовий облік.
Медичний огляд військовослужбовців
Медичний огляд військовослужбовців після їх звільнення з військової служби здійснюється за їх бажанням. Військовослужбовці, які звільнені з військової служби у запас без проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (ВЛК) (за їх бажанням) або ті, які пройшли медичний огляд ВЛК внаслідок поранень, контузій, хвороб, отриманих в особливий період під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації та не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення, та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК госпіталів за узгодженням зі ВЛК регіону за направленням військового комісара.
Соціальні та інші гарантії
Військовослужбовці, які звільнені з військової служби у запас забезпечуються комплектом польової форми одягу за сезоном та харчуванням під час переміщення до місць проживання (перебування).
Військовослужбовцям, які мають вислугу 20 і більше років, у тому числі у пільговому обчисленні, та позитивно характеризуються по службі, а також тим, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років
у разі звільнення в запас за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.
Зазначимо, що військовослужбовці, які звільнені з військової служби у запас мають право повернутися на попереднє місце роботи (посаду), яке повинно було бути закріплене за ними на весь час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (але не більше одного року).
Одноразова грошова допомога
Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), виплачується одноразова грошова допомога (далі — допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними:
Указ Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015 “Про часткову мобілізацію” (http://www.president.gov.ua/documents/18719.html); Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303 “Про часткову мобілізацію” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/303/2014); Закон України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII “Про оборону України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12); Закон України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII “Про Збройні Сили України” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1934-12); Закон України від 20 грудня1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2011-12); Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2232-12); Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3543-12); Кодекс законів про працю України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08); Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3551-12); Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008); Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п); Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-п); Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-п); Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0638-08); Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08).
Tags: 2015, демобілізація, демобилизация
Відповідно до чинного законодавства підприємства, установи та організації мають право бронювати військовозобов’язаних, це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Відповідно, такі працівники відповідних підприємств та організацій не підлягають мобілізації.
Розділом V Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлюються основні засади проведення бронювання. Метою бронювання, що здійснюється у мирний та воєнний час є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Найбільш проблемним для більшості підприємств України є питання, чи є можливим бронювання працівників після початку мобілізації.
Ситуація ускладнюється тим, що документи, якими врегульовуються обсяги та порядок бронювання відсутні у публічному доступі, оскільки віднесені до інформації для службового користування. Так, постанова Кабінету Міністрів України № 377 від 9 червня 1994 р. «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов’язаних та призовників» має гриф «Для службового користування», але у неофіційних джерелах вказується, що пунктом 15 Положення передбачається, що бронювання відбувається на підставі інформації, що подається керівником юридичної особи . Пунктом 3.4. Інструкції організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджені наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 N 660 визначається, що на керівників підприємств покладається своєчасне оформлення бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час . Однак, відкритими документами не передбачене жодне визначення поняття «своєчасно». Окремі посадовці трактують таке визначення як «у мирний час» , проте Законом (див. вище) можливість бронювання не обмежується мирним часом.
Крім того, бронювати співробітників можуть лише ті підприємства та установи, що мають певні мобілізаційні завдання. За таких умов надзвичайно важко уявити, яким чином керівник підприємства може своєчасно (у мирний час) забронювати працівників без належної інформації щодо того, які мобілізаційні завдання постануть перед його підприємством та які співробітники будуть необхідними для їх виконання.
За рахунок того, що документи, якими врегульовані питання бронювання військовозобов’язаних можливе порушення вимоги законності, оскільки така вимога передбачає можливість передбачити наслідки тих чи інших дій, а отже, відкритий доступ до відповідних нормативно-правових актів.
Дискусії із цього приводу у фаховій спільноті (наприклад, http://forum.liga.net/Messages.asp?did=299026) вказують на те, що закритість інформації лише сприяє появі непорозумінь.
Олена Степанова
Tags: бронювання військовозобов'язаних, бронювання на підприємствах, мобілізація