thank-you-clothesline-752x483Що було нами зроблено за цей рік:

— На сайті з’явилось півсотня статей на тематику захисту соціально-економічних прав, які прочитали тисячі людей відвідувачів сайту .  В першу чергу це статті, які присвячені соціальному захисту тих людей  на яких вплинули війна та окупація певних територій України. Це і військовослужбовці, це і переселенці , це і ті, хто постраждав від військових дій. Також продовжували інформувати про основні зміни законодавства, яке стосувалося субсидій, різноманітних допомог для матерів та малозабезпечених.

— За цей час була надана відповідь на більше ніж 8100 питань  на правову тематику, які за цей рік були поставлені відвідувачами сайту, а це не багато не мало в середньому 155 питань на тиждень . Найчастіше так буває, що отримати відповідь на свою конкретну ситуацію є для людини важливіше ніж прочитати сотні сторінок інформації на цю тему.

Скільки людей заходили на сайт за цей рік:

— Наш сайт відвідало  1 239 209 користувачів , а це в середньому 5000 людей в день.  Цього року також був побитий денний рекорд заходів на сайт – тепер він складає 10204 людини на день.

— Важливо сказати, що середня тривалість сеансу на сайті складає  майже дві хвилини (1.48), що зокрема говорить про те, що люди не поверхнево знайомляться з змістом сайту.

— Більше третини (31,5%)  людей повертаються на сайт знову та знову, що також є ознакою того, що інформація, яка є на ньому допомагає людям.

— Cайт стабільно входить  в  першу десятку у рубриці «Закони» в рейтингу Bigmir http://top.bigmir.net/show/law/

Ці цифри говорять нам, що діяльність цього ресурсу є корисною і часом таки приносить користь  🙂 і ми не даремно в цьому році працювали над нашим сайтом.

Нагадаю, що сайт працює для вас, своїх відвідувачів, а не на державу, юридичну фірму чи будь-яку іншу організацію. Сайт працює виключно завдяки волонтерській ініціативі, тих людей, які створили цей ресурс та на кошти, які ми отримуємо від Вас, щоб забезпечити технічну можливість роботи сайту.

Тому  за ці результати  дякуємо усім, хто фінансово допоміг сайту у листопаді 2014 року, завдяки вам  ми забезпечили технічну можливість існування сайту на 2015 рік.

В цьому листопаді також сподіваємося, що знайдуться небайдужі люди, які підтримають сайт на 2016 рік.

Представник ініціативи

Максим Щербатюк (Української Гельсінської спілки з прав людини )

————————————————

Ви можете підтримати сайт пожертвами на картковий рахунок  (у грн.): Найменування банку: Приватбанк.  Номер карткового рахунку:  5168-7556-0603-6354

 

З 1 вересня змінено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 17.09.2015 № 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено збільшення з 1 вересня розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 1074 грн.

У зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму здійснюється перерахунок складових пенсійної виплати, які визначаються від цієї величини.

Так, перерахунку підлягають:

— мінімальний розмір пенсії та доплата за понаднормовий стаж,

— мінімальні пенсійні виплати, державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни, підвищення ветеранам війни, підвищення жертвам нацистських переслідувань, пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Перерахунок не потребує додаткового звернення пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (крім випадків повідомлення про працевлаштування чи звільнення з роботи).

Виплата пенсій у нових розмірах та доплата за вересень місяць буде здійснена у жовтні разом із пенсією за жовтень відповідно до встановленої індивідуальної дати виплати пенсії протягом виплатного періоду. З листопада пенсія буде виплачуватись в нових перерахованих розмірах.

Зверніть увагу! Збільшення відбулось не для всіх категорій. Так люди, які отримують пенсію по інвалідності (якщо вони не учасники війни, УБД) не входять в зазначений перелік.

Розміри виплат, що базуються на величині прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, наведено у таблиці.

Розміри мінімальної пенсійної виплати та підвищень

 

Найменування виплати Розмір до 01.09.2015, грн. Розмір після 01.09.2015, грн. Збільшення розміру, грн.
Мінімальна пенсійна виплата (відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») 949,00 1074,00 125,00
Мінімальна пенсійна виплата інвалідам війни та учасникам бойових дій
Інвалідам І групи 2704,65 3060,90 356,25
Інвалідам ІІ групи 2419,95 2738,70 318,75
Інвалідам ІІІ групи 2135,25 2416,50 281,25
Учасникам бойових дій 1565,85 1772,10 206,25
Державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни, передбачена Законом України
«Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»
Інвалідам війни І групи підгрупи А 949,00 1074,00 125,00
Інвалідам війни І групи підгрупи Б 474,50 537,00 62,50
Інвалідам війни ІІ групи 237,25 268,50 31,25
Інвалідам війни ІІІ групи 142,35 161,10 18,75
Підвищення, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Інвалідам війни І групи 474,50 537,00 62,50
Інвалідам війни ІІ групи 379,60 429,60 50,00
Інвалідам війни ІІІ групи 284,70 322,20 37,50
Учасникам бойових дій 237,25 268,50 31,25
Учасникам війни 142,35 161,10 18,75
Учасникам війни, нагородженим медаллю 189,80 214,80 25,00
Підвищення, передбачені Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»
Неповнолітнім в’язням 237,25 268,50 31,25
Неповнолітнім в’язням – інвалідам І групи 474,50 537,00 62,50
Неповнолітнім в’язням – інвалідам ІІ групи 379,60 429,60 50,00
Неповнолітнім в’язням – інвалідам ІІІ групи 284,70 322,20 37,50
Колишнім в’язням концтаборів та інших місць примусового тримання 142,35 161,10 18,75
Колишнім в’язням концтаборів та інших місць примусового тримання, нагородженим медаллю 189,80 214,80 25,00
Мінімальна пенсійна виплата інвалідам ЧАЕС
Інвалідам І групи 2704,65 3060,90 356,25
Інвалідам ІІ групи 2419,95 2738,70 318,75
Інвалідам ІІІ групи 2135,25 2416,50 281,25

Tags: , ,

04 липня 2015 року набула чинності Постанова КМУ від 4 червня 2015 р. N 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї».

Дана Постанова регулює за умови якого доходу пільгова категорія громадян буде мати право на пільгу.

На кого діє дана Постанова КМУ:

поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України:

«Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні),

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою; сім’ї, які мають дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи),

— «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною),

«Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною),

«Про освіту» (пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), Основами законодавства України про охорону здоров’я (пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах),

Про бібліотеки і бібліотечну справу» (пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них),

-«Про захист рослин» (пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там), «Про жертви нацистських переслідувань»,

-«Про охорону дитинства» (багатодітні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім’ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування),

— «Про соціальний захист дітей війни»,

-«Про культуру» (пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них),

Кодексом цивільного захисту України (батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків.

Умова, за якої будуть надаватися пільги:

за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Хто входить до членів сімї пільговика: До членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами, поширюються пільги: дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

До сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані:
1) пенсія;
2) заробітна плата;
3) грошове забезпечення;
4) стипендія;
5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
6) доходи від підприємницької діяльності.

Для працездатних осіб, у яких відсутні доходи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих навчальних закладах, осіб, призваних на строкову військову службу), та фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на відповідний місяць.
Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, — трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Порядок продовження отримання пільг:

Пільговики, до сукупного доходу сім’ї яких входять доходи, (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім’ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім’ї пільговика за формою згідно з додатком, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

Порядок прийняття рішення про продовження отримання пільги:

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення (УПСЗ, совбси)  з урахуванням отриманої інформації, звизначають не пізніше вересня 2015 р., у подальшому — протягом десяти днів з дня отримання такої інформації: середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом шести місяців з місяця визначення відповідного права, а у разі визначення права у липні — вересні 2015 р. — протягом шести місяців починаючи з 1 липня 2015 року.

Податкова соціальна пільга з 01.01.2015 року складає 1710 гривень.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Надання пільг припиняється:
-якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, — з місяця, в якому виявлено порушення;
-за заявою пільговика — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
-сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
— у разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку

Tags: , ,

Що являє собою справедлива сатисфакція?

Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної держави передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Варто знати: справедлива сатисфакція не завжди має грошовий характер. Часто справедливою сатисфакцією суд вважає саме встановлення факту порушення.

Умови справедливої сатисфакції:

  1. Національне право не допускає повного відшкодування наслідків порушення;
  2. Визнання судом необхідності такої сатисфакції.

Акти, що стануть у нагоді:

  • Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод;
  • ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;
  • ЗУ «Про виконавче провадження»;
  • Постанова КМУ № 784 від 31 травня 2006 р. «Про заходи реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Процедурні аспекти виконання рішення ЄСПЛ.

Основні органи: Державна виконавча служба (ДВС), Міністерство юстиції України ( Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ та його Секретаріат), Державна казначейська служба України.

Загалом, виконанням рішення вважаються:

а) виплата Стягувачеві (Заявникові) відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру;

б) вжиття заходів загального характеру.

Стосовно виконання рішень саме ЄСПЛ, то:

  1. протягом 10 днів від отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного, Секретаріат надсилає стягувачеві повідомлення з роз’ясненнями його прав щодо виконання рішення та оригінальний текст та переклад рішення до ДВС.
  2. ДВС впродовж 10 днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження.
  3. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Секретаріат надсилає до Державної казначейської служби постанову про відкриття виконавчого провадження, разом із оригінальним текстом і перекладом Рішення.
  4. Впродовж 10 днів від дня надходження зазначених документів Державна казначейська служба здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а у разі його відсутності – на депозитний рахунок ДВС.

Виплата відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк із моменту набуття Рішенням статусу остаточного, або у строк, визначений у рішенні. У випадку порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня.

Які документи потрібно подати до ДВС?

 Стягувач-фізична особа:

  1. Заява про відкриття виконавчого провадження, із зазначенням ПІБ, номеру облікової картки платника податку ( ідентифікаційного коду), назви та місцезнаходження банку, номеру рахунку в банку, коду МФО банку, в якому відкрито рахунок.
  2. Довідка з банку, де відкрито рахунок стягувача із зазначенням повної назви банку, філії/відділення, їхньої адреси,  коду МФО банку, номера транзитного рахунку банку (за наявності), номера особового (карткового) або поточного рахунку стягувача, код ЄДПРОУ банку.
  3. Копія довідки про присвоєння облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду).
  4. Копія всіх сторінок паспорту.

Стягувач- юридична особа:

Заява на офіційному бланку з підписом керівника юридичної особи, скріплена печаткою, де зазначається повна назва стягувача, повна назва банку стягувача із зазначенням номеру філії або відділення, місцезнаходження банку стягувача, код МФО банку стягувача, код ЄДПРОУ банку стягувача, код ЄДПРОУ стягувача.

Зверніть увагу!

  • У разі смерті стягувача, разом із вищезазначеними документами подається нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують право на спадщину.
  • У разі якщо заяву про виконання рішення подає представник стягувача, разом із документами, необхідними для перерахування коштів надається оригінал довіреності.
  • Відповідно до Закону, неподання такої заяви не є перешкодою для виконання рішення, проте може призвести до затримок у його виконанні, що не стане підставою для нарахування пені. У випадку неподання такої заяви сума справедливої сатисфакції перераховується на депозитний рахунок ДВС, так само, як і у випадку смерті (ліквідації) стягувача або неможливості визначити місцезнаходження заявника.
  • Кошти можуть бути перераховані на рахунок стягувача або його правонаступників за умови відповідного оформлення документів.
  • У випадку порушення строку виконання рішення ЄСПЛ ДВС має повідомити про причини такої затримки Секретаріат.

Tags: ,

images232При придбанні товару у інтернет-магазині споживач заходить на сайт продавця, знаходить потрібний йому товар (при цьому можна роздивитися його фотознімки, прочитати опис, а нерідко ще й відгуки тих, хто встиг його купити раніше), потім обирає спосіб доставки і оплати. Доставляють товари начастіше:

— кур´єр магазину;

— поштою;

— кур´єрські служби.

Найпоширеніші способи оплати отриманого товару:

— готівкою (кур´єру);

— банківським переказом;

— платіжними картками  на сайті магазину.

З точки зору покупця  основні особливості інтернет-торгівлі  такі:

1) отримання товару і оплата за нього не збігаються у часі (крім випадку, коли доставку здійснює кур´єр і він же забирає гроші);

2) при отриманні товару не завжди можна перевірити його комплектність та якість (наприклад, якщо товар надсилають поштою).

Як споживача ми маємо на увазі фізичну особу, яка придбаває  продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону про захист споживачів).

Оформлення документів відбувається наступним чином.

Купівлю-продаж товарів в Інтернеті п. 8 ст. 1 Закону про захист споживачів відносить до договорів, укладених на відстані. Це договір, укладений продавцем зі споживачем за допомогою «засобів дистанційного зв’язку», до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема Інтернет.

Положеннями статті  698 Цивільного кодексу України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

У вітчизняному законодавстві, договір, укладений за допомогою мережі Інтернет відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку поза торговельними або офісними приміщеннями.

При цьому, під засобами дистанційного зв’язку маються на увазі телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (стаття 1 Закону).

Вимоги до інтернет — торговця досить суворі. Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен (ч. 2 ст. 13 Закону про захист споживачів) надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;

2) порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;

3) основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;

4) ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті.

5) умови оплати;

6) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;

7) інші умови поставки;

8) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;

9) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу. Найвірогідніше, що до інтернет-торгівлі подібна вимога не має ніякого стосунку. Адже за те, що покупець відвідує сайт і-магазину, останньому він нічого не платить;

10) період прийняття пропозицій. У випадку і-магазину такі дані можуть знадобитись, якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення;

11) порядок розірвання договору. У більшості інтернет — магазинів така інформація на сайті – відсутня.

Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або  в електронному листі.

Якщо інше не передбачено договором, продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів із моменту одержання згоди споживача на укладення договору (ч. 6 ст. 13 Закону про захист споживачів). Коли продавець не має замовленого товару і тому він не може виконати договір, йому необхідно повідомити споживача якнайшвидше, але не пізніше 30 днів з моменту одержання його згоди на укладення договору.

Після замовлення та доставки товару продавець повинен надати покупцю певні документи. Це залежить від того, хто продавець (юридична особа чи приватний підприємець) і які способи оплати та доставки обрав покупець.

За законом  правочини між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, що перевищує 340 грн., треба вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України). Виняток встановлено  ч. 1 ст. 206 ЦК України — усно можуть вчиняти правочини, які сторони повністю виконують у момент вчинення.

Тож, договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:

— товар через інтернет — магазин продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн.;

— момент оплати й отримання товару збігаються (незалежно від вартості покупки і того, кому належить інтернет — магазин), тобто замовлення доставляє кур´єр магазину і він же приймає готівку в оплату.

При цьому правочин вважають вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або в кількох документах: у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Наприклад, у рахунку-фактурі, яку інтернет -магазин надсилає покупцю після того, як той замовить щось на сайті. Правочин буде укладеним письмово тоді, коли інтернет -магазин  письмово підтвердить інформацію відповідно до  ст. 13 Закону про захист споживачів. Про те, що покупець визнає правочин, свідчитиме надходження від нього оплати або листа (телеграми), у якому він погоджується придбати товар.

Крім того, ЦК України допускає, що сторони можуть виражати свою волю за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Тобто, якщо продавець і покупець обмінялися електронними листами, можна б сказати, що договір купівлі-продажу укладений письмово. Можна було б, аби обидві сторони дотримувалися при цьому вимог Закону про цифровий підпис. Але поки що він не набув в Україні широкого поширення.

Інтернет — магазин має видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону про захист споживачів). Також усі суб’єкти підприємницької діяльності (і інтернет – магазин теж), які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів у сфері торгівлі,  зокрема, зобов’язані (ст. 3 Закону про РРО):

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми (ним може бути фіскальний касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо) на повну суму проведеної операції.

РРО та розрахункові книжки не застосовують (ст. 9 Закону про РРО), серед іншого, при:

— виконанні банківських операцій (тобто коли покупець перераховує гроші за товар через банк);

— продажу товарів у системах електронної комерції (коли замовлення та оплату здійснюють на сайті продавця (ввівши дані банківської платіжної картки) або за допомогою електронного банкінгу);

— продажу товарів фізичними особами — підприємцями, які придбали фіксований патент або сплачують єдиний податок і ведуть Книгу обліку доходів і витрат.

У будь-якому випадку інтернет – магазин має  виписати покупцю товарний чек (якщо продавець – фізична особа-підприємець) або накладну (якщо продавець — юридична особа).

Крім того, до товару повинні додати документ (паспорт, талон тощо), у якому виробник зазначає гарантійний строк  на свою продукцію (ч. 2 ст. 7 Закону про захист споживачів).

Заміна товару.

Частина  6 ст. 13 Закону про захист споживачів дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

1) інший товар відповідає меті використання замовленого;

2) має таку ж або кращу якість;

3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Повернення товару.

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 Закону про захист споживачів). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов  покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 Закону про захист споживачів). Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).

Для того, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу, споживач повинен зберігати товар у незмінному стані (ч. 7 ст. 12 Закону про захист споживачів).

Разом з тим  повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 Закону про захист споживачів перелічено обставини, за яких це неможливо:

1) за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);

2) ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;

3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);

4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;

5) договір стосується доставки періодичних видань;

6) договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.

У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.

Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.

У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.

Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.

Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.

У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.

Якщо всупереч вимогам закону протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

У випадку придбання товарів, робіт та послуг у фізичних осіб та юридичних осіб – нерезидентів, та тих, що знаходяться поза межами України на сторони такого договору купівлі-продажу також розповсюджуються положення вітчизняного цивільного законодавства та Закону.

Згідно зі статтею 45 Закону України «Про міжнародне приватне право»  вибір   права   сторонами  договорів  споживання  не  може обмежити захист прав споживача,  який надається йому імперативними нормами права держави, у якій є його місце проживання, перебування або місцезнаходження, якщо:

1) укладенню договору передувала оферта  або  реклама  в  цій державі  та споживач здійснив усе необхідне для укладення договору в цій державі;

2) замовлення від споживача було прийняте в цій державі;

3) споживач з ініціативи іншої сторони  здійснив  подорож  за кордон з метою укладення договору щодо придбання товарів.

У  разі  відсутності  вибору права сторонами щодо договору споживання,  у тому числі щодо його  форми,  застосовується  право держави,    у    якій    споживач   має   місце   проживання   або місцезнаходження.

Водночас слід зазначити, що такі правила не застосовуються до  договорів  перевезення,  надання послуг,  якщо  місцем укладення та виконання таких договорів є держава,  інша ніж держава  місця  проживання  або  місцезнаходження  споживача (крім договору у сфері туризму,  який передбачає комбіноване перевезення та розміщення).

 

Які обставини можуть спричинити негативний вплив на фінансове становище?

  • зменшення заробітної плати та/або інших надходжень;
  • втрата пільг, роботи;
  • тяжке захворювання та/або отримання інвалідності;
  • розлучення;
  • смерть членів сім’ї;
  • інше, якщо ці обставини спричинили втрату доходів або їх зниження до рівня,   за   яким   щомісячні   сукупні  платежі  за  кредитом перевищують 30% Вашого місячного доходу.

Що Ви можете зробити, потрапивши у фінансову скруту?

Не платити взагалі нічого буде надто ризикованим, так як судова тяганина з банком чи колекторською організацією, а пізніше і з виконавчою службою – справа не з приємних.

А отже передусім не ігноруйте листи та дзвінки від тих,  перед ким у Вас  є  фінансові  (грошові)  зобов’язання.  Борг  сам  по собі не зникне,  тому Вам потрібно зустрітися з представниками  банку  для конструктивного вирішення Ваших боргових проблем.  І чим швидше Ви це зробите,  тим меншими будуть штрафи  за  несвоєчасне  погашення кредиту та більш вигідними для Вас нові умови погашення кредиту. Разом з тим Ви не повинні покладатися лише на банк.  Зі свого боку Ви повинні виважено оцінити ситуацію, у якій Ви опинилися. Ви маєте  усвідомлювати,  що  Вам  необхідно повернути взяті в кредит гроші.

Обов’язково зберігайте всі розрахункові документи (квитанції, чеки) протягом трьох років.

Чим банк може допомогти Вам?

За наявності підтвердження достовірними документами  (довідка з  місця  роботи,  довідка  з  державної  служби  зайнятості тощо) об’єктивних та беззаперечних  доказів  того,  що  Ви  не  в  змозі своєчасно  та  в  повному  обсязі  погашати  кредит  у  зв’язку  з настанням  непередбачених  обставин,  а  також,  ураховуючи   інші обставини  (наприклад,  стан  обслуговування  кредиту  до настання подій,  які спричинили погіршення фінансового  становища,  причини настання   таких  подій,  поточний  фінансовий  стан,  перспективи відновлення  платоспроможності  тощо),  банк   може   надати   Вам можливість погашати кредит на нових умовах, прийнятних як для Вас, так і для банку.

Основні можливі домовленості з банком щодо повернення кредиту?

Банк може:

— здійснити реструктуризацію кредиту;

— здійснити зміну валюти кредиту;

— продати кредит іншому банку;

— передати право вимоги за кредитним договором;

— звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту;

— здійснити звернення-стягнення на майно.

Реструктуризація кредиту означає  внесення   змін  до  раніше укладеного  з  банком   кредитного   договору   шляхом   укладення додаткового  договору  про продовження строку дії договору,  зміни графіка платежів,  зміни процентних ставок тощо.  Реструктуризація кредиту  дасть  змогу  Вам на інших умовах погашати кредит.  Умови реструктуризації   кредиту   визначаються   банком   для   кожного позичальника    індивідуально    на    підставі   об’єктивних   та беззаперечних  доказів  неможливості   виконувати   умови   раніше укладеного   кредитного  договору,  що  підтверджені  достовірними документами.

Якщо ж банк відмовляє у реструктуризації боргу, перерахунку чи відстрочці, варто подумати про інші фінансові організації (банки), які можуть викупити Ваш кредит (не погашений залишок). Таким чином, сума платежу може зменшитися, що створить більш зручні умови для погашення заборгованості та надасть можливість ретельно ознайомившись з умовами викупу кредиту, обрати для себе найбільш економічно вигідний варіант. Перекредитуватися в іншому банку — хороший спосіб, якщо ви берете кредит під відсоток нижче, ніж попередній. Також це буде зручно для тих, хто очікує фінансове надходження в найближчому майбутньому (наприклад, продаж квартири, автомобіля, земельної ділянки тощо).

Варто зазначити, що для того аби здійснити перекредитування, необхідно отримати схвалення банку, який видав Вам кредит.

Чи банк зобов’язаний відстрочувати кредит та співпрацювати з позичальником?

З 2009 року існує постанова правління Національного банку України від 06.08.2009 №461 схвалив Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками – фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище (далі – Рекомендації №461) (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0461500-09).

Як банк повинен обходитися з позичальником, який потрапив у скрутне фінансове становище?

В рекомендаціях існують положення про те, що має робити банк:

— підтримувати зв’язок з позичальником у зручний для нього час і спосіб (зустрічі, листування, телефон, факс тощо);

— надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, уключаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору, у тому числі повідомити, що неналежне виконання умов кредитного договору може негативно вплинути на кредитну історію позичальника і в майбутньому призвести до погіршення доступу до кредитів;

—  обговорити з позичальником усі обставини його скрутного фінансового становища для того, щоб визначити з позичальником можливі шляхи повернення кредиту;

— разом з позичальником розробити прийнятну як для позичальника, так і для банку програму погашення кредиту, зокрема, це може бути реструктуризація кредиту позичальника, зміна валюти кредиту тощо.

Який порядок дій для учасників антитерористичної операції ?

При зверненні до банку з проханням про реструктуризацію боргу разом з документами про скрутне матеріальне становище варто додати документи, що підтверджують проходження військової служби або іншу участь в АТО.

Варто пам’ятати, що банки не мають права під час особливого періоду нараховувати відсотки та неустойку військовослужбовцям

Ряд банків (Дельта Банк, Приватбанк, Universal bank) у разі смерті або отримання інвалідності учасником АТО прощають кредитну заборгованість.

Додаткову інформацію можна знайти тут: http://voin.org.ua/finansy/

Як зменшити, або списати банківські штрафи за споживчими кредитами через суд?

В разі, якщо банк подасть на Вас в суд, не потрібно вважати, що це кінець. В українському законодавстві передбачено  можливість звільнення від штрафів за рішенням суду. За певних підстав ви маєте подати клопотання певного змісту під час судового процесу. Але перед тим, Ви маєте поговорити чи з адвокатом чи з представником.

В даному клопотанні для прикладу може бути вказано, що: « Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України – розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу кожна  сторона зобов’язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і заперечень. Враховуючи, що банк не надав суду доказів, що підтверджують розмір збитків завданих банку неналежним виконанням  відповідачем його зобов’язань, наявності обставин, які мають істотне значення, що підтверджують ненавмисний характер невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем, а саме: обставини підтверджуються доданими до цього клопотання документами».

Банкам досить важко довести шкоду, тобто збитки, які ви могли бути завдані несплатою вашого кредиту. Хоча  доведення ненавмисності не звільняє вас від сплатити суми тіла кредиту та основних  відсотків, але якщо буде підтверджено причина (звільнення, втрата піклувальника та інші.) можливе звільнення від певної частини штрафу.

Якщо  справа дійшла до виконавчого провадження?

Ви, як фізична особа, щодо якої розпочато виконавче провадження, має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ (суд першої інстанції), із заявою про розстрочку виконання рішення. В даному разі суд розглядає заяву протягом 10 днів, та  згідно зі ст. 373 ЦПК суд має розглянути питання про відстрочку чи розстрочку , зміну чи встановлення способу й порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін й у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок його виконання.

В такому разі ви маєте обґрунтувати відповідними доказами , наявність тих обставин, які утруднюють виконання судового рішення.  В практиці проаналізувавши дану статтю вважають, що обставинами є: хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Такий перелік не є вичерпний і, за наявності інших поважних обставин, суд може також задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р., задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, визначених судом, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду. Рішення суду щодо розстрочки може бути оскаржене в апеляції.

Аналогічно, при відмові суду задовольнити вашу заяву Ви не обмежені у праві повторно звертатися із аналогічною заявою, але вже у зв’язку з іншими обставинами. Ви можете звертатись з такою заявою в будь – коли, поки не буде повністю виконане судове рішення

Чи можуть відібрати житло за несплату кредиту?

Якщо житло не знаходиться в заставі (іпотеці) на забезпечення кредитного зобов’язання, звернути стягнення на це майно може лише виконавча служба на виконання рішення суду про стягнення з заборгованості на погашення акредиту. В першу чергу стягнення накладається на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у фінансових установах та на готівкові кошти, виявлені у боржника. Лише якщо цих коштів не достатньо, стягнення може бути здійснено на нерухоме майно, що знаходиться у власності боржника. Якщо  боржник володіє майном спільно з іншими особами,  стягнення звертається лише на його частку.               Також існує положення, відповідно до якого, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.

Якщо ж житло знаходиться у заставі (іпотеці) за валютним кредитом, слід зазначити, що у червні 2014 року Верховна Рада прийняла закон про мораторій на примусове стягнення нерухомого майна боржника, що виступає як забезпечення зобов’язань громадянин України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами. Таке нерухоме житлове майно повинно використовуватись як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя. У власності  позичальника/майнового поручителя не повинно бути іншого нерухомого житлового майна. Загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Лише якщо дотримано всі вищезазначені умови, діють положення мораторію.

Також слід враховувати, що дія зазначеного мораторію носить тимчасовий характер. Окрім того, такі заходи зупиняють перебіг строку позовної давності, тому після скасування мораторію, якщо не відбудеться нових змін в законодавстві, банк зможе звернутись до суду за примусовим стягненням нерухомого майна, що перебуває у заставі.

Беручи валютні кредити під заставу єдиного житла, слід дуже ретельно оцінювати свої можливості, адже в скрутному становище може опинитись не лише позичальник, а і вся його родина.

Чи можна притягнути до кримінальної відповідальності за несплату кредиту?

Часто запитують, чи можуть посадити за грати за несплату кредиту. Адже колектори часто погрожують саме цим.

Пам’ятайте, що правовідносини між позичальником і банком завжди мають виключно цивільно-правовий характер і українським законодавством не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від сплати кредиту.

 

 

Tags:

Замовлення землевпорядних робіт за бюджетні кошти — рішення Дніпропетровської міської ради від 25.04.2012 “Про встановлення категорій фізичних осіб, які мають пільги по сплаті вартості виконання землевпорядних робіт щодо передачі у власність та оренду земельних ділянок”

Пільги щодо плати за навчання у міських комунальних закладах культури — школах естетичного виховання дітей (стосується дітей, батьки яких є учасниками антитерористичної операції та дітей, батьки, якаих стали інвалідами внаслідок участі у війні в Афганістані) — рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 №11/56

Пільги та субсидії особам, які мешкають у житлових будинках об’єднань співвласників багатоквартирних об’єднань багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, обслуговуючих кооперативів, теплова енергія для потреб опалення і постачання гарячої води яких виробляється системами автономного теплопостачання — рішення Дніпропетровської міської ради “Про здійснення нарахування пільг та субсидій особам, які мають право на пільги та субсидії і мешкають у житлових будинках ОСББ, ЖКБ, ОК, теплова енергія для потреб опалення і постачання гарячої води яких виробляється системами автономного теплопостачання” від 05.12.2012 №4/29

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27 січня 2015 року № 56 передбачено надання у 2015 році адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей, що проживають та зареєстровані у місті Дніпропетровську.

Tags:

admin on Апрель 17th, 2015

Рішення Київської міської ради від 9 жовтня 2014 року N 271/271 «Про затвердження Порядку надання допомоги киянам — учасникам антитерористичної операції та сім’ям киян, які загинули під час проведення антитерористичної операції».

                                   

  1. До членів сімей киян — учасників антитерористичної операції належать:
  • дружина (чоловік), неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням учасників антитерористичної операції, та проживають разом з учасником антитерористичної операції;
  • до членів сімей киян, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, належать:
  • утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія; дружина (чоловік), які не одружились вдруге, незалежно від того, виплачується їм пенсія чи ні, їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; батьки; особа, яка знаходилась під опікою або піклуванням учасників антитерористичної операції, та проживали разом з ним (далі — члени сімей).

 

  1. Учасники антитерористичної операції, члени їх сімей та члени сімей загиблих під час участі в антитерористичній операції, що проживають та зареєстровані у встановленому законом порядку в місті Києві, звільняються від сплати житлово-комунальних послуг.
  • Матеріальна допомога надається на оплату житлово-комунальних послуг (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення та вивезення побутових відходів та рідких нечистот) у межах норм споживання житлово-комунальних послуг (соціальна норма житла, соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами), встановлених для громадян, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року N 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
  • Матеріальна допомога призначається на підставі заяви, до якої додаються такі документи:

 

  • копія паспорта (1, 2, 11 і 12 сторінки);

 

  • копія ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

 

  • оригінал довідки з місця реєстрації про склад сім’ї (форма N 3);

 

  • копія довідки або іншого документа, що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції, зокрема довідок, виданих командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів), або іншими керівниками підприємств, установ, організацій, закладів, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, із зазначенням періоду участі;

 

  • копія свідоцтва про шлюб (за необхідності);

 

  • копія свідоцтва про народження (за необхідності);

 

  • копія свідоцтва про смерть (для членів сім’ї загиблих).

 

  • Матеріальна допомога надається у таких розмірах:
  • 340,0 грн. — на сім’ю з однієї особи;
  • 604,0 грн. — на сім’ю з двох осіб;
  • 850,0 грн. — на сім’ю з трьох осіб;
  • 1083,0 грн. — на сім’ю з чотирьох осіб та більше.

 

 

  1. Кияни-учасники бойових дій антитерористичної операції мають право на компенсацію витрат, пов’язаних із дороговартісним лікуванням.
  • Компенсація витрат дороговартісного лікування надається киянам — учасникам бойових дій, статус яким встановлено відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копії посвідчення учасника бойових дій та довідок медичних закладів, що підтверджують проведене дороговартісне лікування.
  1. Кияни-учасники бойових дій антитерористичної операції мають право на відшкодування коштів на складне протезування киян, інвалідність яких пов’язана з участю в антитерористичній операції.
  • Витрати на складне протезування киян, інвалідність яких пов’язана з участю в антитерористичній операції та які отримували послуги складного протезування за кордоном за власні кошти, компенсуються на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки МСЕК про встановлення інвалідності, фінансових документів, що підтверджують надання послуг із складного протезування.
  1. Членам сімей киян, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції надається допомога на поховання киян — учасників бойових дій антитерористичної операції.
  • Допомога на поховання надається додатково до передбаченої Законом України «Про поховання та похоронну справу» гарантії безоплатного поховання учасників бойових дій у 2014 році в розмірі до 2500 грн.
  • Надається членам сімей на підставі заяви, до якої додаються копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія свідоцтва про смерть, копії документів, які підтверджують ступінь спорідненості та участь у антитерористичній операції.
  1. Матеріальна допомога, допомога на поховання, компенсація витрат дороговартісного лікування та витрат на складне протезування, яке здійснювалось за кордоном, виплачується поштовим переказом через відділення зв’язку за місцем проживання заявника.

 

Посилання на рішення:

http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D0B2D52EDFA4ECA1C2257D80006DEEF0?OpenDocument

 

Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 23 березня 2015 року № 87 «Про схвалення проекту Обласної цільової програми з надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям у 2015 році»

 

Відповідно до Законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, „Про соціальні послуги”, „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, „Про безоплатну правову допомогу”, ст.4 Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 „Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України від 15 січня  2015 року № 113-VIII:

Схвалити проект Обласної цільової програми з надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям у 2015 році (далі – Програма), що додається.

У рамках Програми передбачається надання соціальної та правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, та їх сім’ям.

Пріоритетними напрямками в реалізації заходів Програми визначено:

  • надання демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям, матеріальної, правової, психологічної допомоги;
  • соціальний супровід сімей демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції (за потребою);
  • забезпечення потреб у медичному обслуговуванні та підтримання рівня здоров’я демобілізованих військовослужбовців та їх сімей;
  • оздоровлення та відпочинок демобілізованих військовослужбовців та їх сімей.
  • формування через засоби масової інформації позитивного ставлення до військовослужбовців.

 

Посилання на розпорядження:

http://www.kyiv-obl.gov.ua/normdoc/manager/document/id/4748

 

 

Tags:

Житомирська обласна рада/державна адміністрація:

У Житомирі відкрили Центр соціальної допомоги учасникам АТО та їх сім’ям
Детальніше читайте на УНІАН:http://health.unian.ua/regnews/1065806-u-jitomiri-vidkrili-tsentr-sotsialnoji-dopomogi-uchasnikam-ato-ta-jih-simyam.html

Програма соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території, районів проведення антитерористичної операції на територію Житомирської області, та військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, інших силових структур області, що брали участь у антитерористичній операції, у 2015 році (затверджена рішення обласної ради від 16.01.15 № 1381) – не включає учасник АТО, а спрямована лише на переселенців із зони проведення АТО.

Малинська міська рада:

У Малині учасникам АТО нададуть 50 % знижки на комунальні послуги, в Житомирі – чекають механізму – 1.10.2014

Р І Ш Е Н Н Я МАЛИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (51-а сесія шостого  скликання) від  29 серпня 2014 року Про затвердження комплексної програми підтримки учасників антитерористичної операції

та членів їх сімей – мешканців м. Малина

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=19&ved=0CEoQFjAIOAo&url=http%3A%2F%2Fmalyn-rada.gov.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2F2014%2F09%2F%25D0%259F%25D0%25A0%25D0%259E%25D0%2593%25D0%25A0%25D0%2590%25D0%259C%25D0%2590-%25D0%2590%25D0%25A2%25D0%259E-1.doc&ei=T8UuVbqIMKexygOf_YDIBw&usg=AFQjCNGpBcsDxUNECmFSy0158a3e8F8T_w&sig2=mOK9F-0nQ6CC_zNB2UM72Q

 

Бердичівська міська рада:

В Бердичеві учасникам АТО продовжили пільги до 30 червня

Джерело: http://zhitomir-online.com/suspilstvo/39639-v-berdychevi-uchasnykam-ato-prodovzhyly-pilgy-do-30-chervnya.html

Tags:

admin on Апрель 17th, 2015

З метою підвищення рівня соціального захисту учасників АТО, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час здійснення антитерористичної операції, Львівською міською радою 31 липня 2014 року було було прийнято ухвалу № 3700, якою затверджено “Комплексну програму підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей — мешканців м. Львова” (надалі — Програма). Даною Програмою передбачено комплекс заходів, що здійснюються на місцевому рівні з метою фінансової та іншої соціальної підтримки львів’ян, яких скеровують у зону проведення антитерористичних операцій (надалі – АТО), та членів їх родин, сприяння вирішенню питань матеріально-побутового забезпечення учасників АТО, соціально-побутових питань осіб, які брали участь у проведенні АТО та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих під час здійснення АТО тощо. Під час сесії 18 грудня 2014 року депутати Львівської міської ради погодили пролонгацію даної Програми ще на весь — 2015 рік.

Суб’єкти, які мають право звертатись по допомогу за даною Програмою:

  • особи рядового і начальницького складу, співробітники Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області тощо, які беруть участь в АТО, а також під час підготовки та відправлення зону АТО.

Допомога вищезазначених осіб може виражатись у формі:

  • матеріально-технічної підтримки призовників та добровольців, яких скеровують у зону АТО та підрозділам, які беруть участь в АТО, а саме: забезпечення учасників АТО матеріально-технічними засобами, іншими необхідними матеріалами, забезпечення поховання загиблих учасників АТО, забезпечення транспортних витрат пов’язаних з АТО.
  • надання медичної, психологічної та соціальної підтримки учасникам АТО та членам їх сімей, соціальний супровід сімей учасників АТО, зокрема: забезпечення соціальними послугами, безкоштовним харчуванням учнів загальноосвітніх навчальних закладів з числа дітей учасників АТО, забезпечення безкоштовним оздоровленням/відпочинком дітей учасників АТО, залучення дітей учасників АТО до Програми навчання плаванню у м. Львові на 2014-2015 року, затвердженої ухвалою міської ради від 15.05.2014 №3315
  • допомога постраждалим під час проведення АТО. Передбачає надання одноразової матеріальної допомоги постраждалим учасникам АТО.
  • допомога родинам загиблих під час проведення АТО (у тому числі надання матеріальної допомоги та пільг). Передбачає звільнення учасників АТО, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час проведення АТО, від сплати за користування житлом (квартирної плати) незалежно від форми власності житлового фонду.

Фінансування Програми у частині надання матеріальної допомоги та пільг здійснюється за рахунок видатків загального фонду міського бюджету м. Львова, передбачених на 2015 рік.

Виплата одноразової матеріальної допомоги проводитиме управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Сума матеріальної допомоги оцінюється спеціальною комісією, в яку входять представники декількох профільних управлінь, представники депутатських комісій. На суму одноразової матеріальної допомоги впливає багато факторів, таких як: стан поранення громадянина, його матеріально-побутові умови поживання, кількість дітей у сім’ї. Виплата проводиться відповідно до розпорядження Львівського міського голови, згідно зі списками, наданими структурними підрозділами Міністерства оборони України (військовими комісаріатами), Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області тощо.

Для отримання одноразової матеріальної допомоги постраждалим учасникам АТО слід подати:

  • заяву за встановленою формою;
  • копію паспорта;
  • копію ідентифікаційного номера (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
  • видані та скріплені печаткою уповноважених органів довідки, листи та інші письмові документи, які підтверджують факт поранення, контузії чи каліцтва заявника під час участі в АТО, під час підготовки до відправлення в зону АТО (у тому числі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, інших пошкоджень, одержаних під час участі в АТО чи під час підготовки до відправки у зону АТО, тривалої хвороби, пов’язаної з участю в АТО, тощо);
  • інформацію про рахунок у банківській установі – у разі виплати одноразової матеріальної допомоги через банківську установу.

Допомога, що належала її одержувачу і залишилася не отриманою у зв’язку з його смертю, виплачуватиметься за заявою одного з членів сім’ї, за умови подання ним відповідної заяви упродовж шести місяців з дня смерті.

На звільнення від сплати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій мають право усі учасники АТО, члени їхніх сімей, також члени сімей загиблих в АТО.

Для отримання права на даний вид допомоги необхідно звернутись до районного відділу соціального захисту за місцем реєстрації та подати наступний пакет документів:

  • заява встановленої форми;
  • копію паспорта;
  • копію ідентифікаційного номера (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
  • оригінал довідки з місця реєстрації про склад сім’ї;
  • довідка, видана та скріплена печаткою уповноважених органів про призов учасника на військову службу, згідно з Указами Президента України про часткову мобілізацію;
  • копія свідоцтва про шлюб (при потребі);
  • копія свідоцтва про народження (при потребі);
  • копія свідоцтва про смерть (для членів сім’ї загиблих).

У разі реєстрації учасників антитерористичної операції та членів їх сімей за різними адресами реєстрації у м. Львові, право на звільнення від сплати за користування житлом (квартирної плати), відповідно до Положення, надаватиметься лише на одне житлове приміщення/будинок за вибором (незалежно від кількості зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та загальної площі житла).

 

 

 

 

 

 

 

Tags: