Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

959 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Олександр:

    — спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
    у мого покійного батька пай землі, будинок+земля в районному центрі, але він проживав постійно в обласному центрі зі мною і мамою. Питання: «постійно проживав» наскільки широке поняття, батько був приписаний не більше 5-6 років, але фактично проживав зі мною з народження? Питання 2: чи можу я в обасному нотаріальному окрузі переоформлювати пай, будинок ітд ?

    Відповідь: Перед переоформленням нелбхідно отримати свідоцтво про спадщину. Дана норма, що є в Законі, працює, але свідоцтво про спадщину все одно отримувати необхідно. А тому отримайте свідоцтво на спадщину передусім.

  2. Андрей:

    Мій дядько помер. Дітей в нього нема, дружина померла ще раніш. З близьких родичів в нього був тільки рідний брат, який на цей час теж помер. В брата залишилась дружина, та ми, двоє братів від першого шлюбу. Свого часу батько написав заповіт, де все залишив мачусі. Але я, як інвалід, отримав обов’язкову частку в третину, тобто 1/9 усього майна. Як тепер буде розділено майно померлого дяді, якщо він не залишив заповіту?

    Відповідь: Відповідно до черг спадкування, згідно чинного законодавства.

  3. Наташа:

    Доброго дня. Допоможіть будь-ласка, якщо будинок оформлена на батька чи можна землю приватизувати на його сина (на цого сина оформлений заповіт).Дякую!

    Відповідь: Ми так розуміємо, що земля ця знаходиться під будинком і в спадок син не вступив, оскільки заповідач, тобіж батько, живий?! Тоді ні, не можливо.

  4. Світлана:

    Скажіть будьласка, чи можна скласти угоду про спадщину і хто її скадає?

    Відповідь: Що ви маєте на увазі під угодою про спадщину? Спадщина -це не угода, це форма правочину, яка укладається однією особою- заповідачем, у нотаріуса, спадкоємці про спадщину можуть і не знати і їх згода не потрібна на момент складання заповіту.

  5. Валентина:

    Доброго дня! допоможіть в питанні-дідусь помер 1994р зробив заповіт на чотирьох своїх дітей .Мій тато доглядав больного дядька й успаткував по смерті пів будинку.Після смерті тато оформив будинок на себе в 2007 р він раптово померає . До цього дідівського будинку залишаются це два спаткоемці ,але не оформели спадку за заповітом в 2010р померає третій спадкоемець .Ми діти свого батька переводимо по спадку весь будинок і на користь сестри згідно рішення суду сестра живе в ньому. Четвертий спадкоемець через 19 років виносе претензіі що ми винні ій спадок діда .але ми забрали батьківський спадок який перейшов до нас після його смерті .Чи має право четвертий спадкоемець на спадщину По рішенню суду весь будинок відійшов сестрі . Тітка грозится піти до суду ,з 17 річного віку вона тут не жила,й відібрати половину будинку.Чи правомірно це?

    Відповідь: Валентина, нажаль, не ознайомившись з документами Вашої справи, давати якийсь висновок ми не можемо, тим паче давати оцінку-правильності чи ні. Окрім того, є Рішення суду, яке може у порядку спадкуванні вносити свої корективи. Порадимо прочитати статтю на сайті на тему спадкування, там ви побачите основні умови спадкування.

  6. крупчин тетяна:

    чи може на майно претендувати баб якій за 80 років?

    Відповідь: Обмежень при спадкуванні не існує, адже це дискримінація була б.

  7. оля:

    добрий день.
    я живу з батьками в квартирі, яка приватизована в рівних частинах на нас трьох. батьки рідній сестрі купили квартиру , а мені усно обіцяють квартиру в якій ми живемо. я одружено з двома маленькими дітьми. Я хочу бути впевнена, що квартира буде в моїй власності. Що краще договір дарування чи заповіт?що дешевше?
    дякую.

    Відповідь: З питанням вартості- краще звертатися до нотаріуса, який буде посвідчувати правочин. Щодо того, що краще, то на нашу думку, це- наразі дарування, тоді ви зможете безпосередньо зараз переоформити право власності, або ж звичайно можете почекати та оформити заповіт, але заповіт можливо оскаржити, і знову ж таки необхідно чекати, при договорі дарування, ви вже за життя батьків будете власницею нерухомого майна.

  8. Лара:

    Прожили с мужем 10 лет в гражданском браке, я не прописана в этой однjкомнатной квартире. Жили очень счастливо. Вели общественный образ жизни: и в хоре пели, и в общественных организациях работали, и во всех мероприятиях всех уровней. Муж умер в начале осени. По закону первые наследники дети от первой жены (я была третьей). Что мне делать: они хотят продать все, и на меня им наплевать.Подскажите мои права.

    Відповідь: Заповіту, як ми зрозуміли немає. Нагадуємо Вам, що в першу чергу входять: першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Тобто, ви, як і діти Вашого чоловіка мають однакове право в однаковій долі на спадкування. (це при умові, що він був в розлученні з попередніми двома дружинами). Передусім Вам необхідно вступити в наслідство, тобто написати заяву на спадщину протягом 6 місяців з дати смерті у нотаріуса. Якщо Ваше право, як дружини, будуть оскражувати, Вам необхідно в судовому порядку визнавати факт проживання сім`’єю з чоловіком та визнавати ваше право на нерухоме майно. Після визнання права на нерухоме майно в судовому порядку чи у нотаріуса, шляхлом отримання свідоцтва на спадщину, ви зможете розпоряджатися своєю долею цієї квартири.

  9. Доброго дня.Допоможіть будь-ласка у вирішенні такого питання:
    -Я проживаю з народження у квартирі батьків.Маю старшого брата,він має житло яке подарував йому тато.З квартири він виписаний понад 20 років.Квартира приватизована на батьків і на мене,брата у приватизації не вписано.На даний час батьки померли.Підскажіть будь-ласка чи має він право на спадщину,і як мені діяти далі?…..ДЯКУЮ.

    Відповідь: Звісно має, якщо заповіта немає, то спадкування саме нерухомості батьків іде за законом, а отже між вами та братом порівну, якщо не має інших родичів в першій черзі.

  10. Іванка:

    Доброго дня, допоможіть в питанні — помер батько гр. України, дочка гр. Росії, він залишив їй у спадок дім, як вона має вступити у право власності, та що потрібно сплачувати? Дякую!

    Відповідь: Для початку ознайомтесь з статтею на сайті на тему:спадкування, там доволі обширно охоплююються багато інформації з цього приводу.

Добавить комментарий