Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  яка  померла  (спадкодавця),   до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки,  що  належали  померлій особі  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права  та  обов’язки,  що  нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право   на  участь  у  товариствах  та  право  членства  в об’єднаннях громадян,  якщо інше не  встановлено  законом  або  їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти,  пенсію,  допомогу  або  інші  виплати,  встановлені законом;
5) права  та  обов’язки  особи  як  кредитора  або  боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

 

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після  відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

—  особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни
або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на
спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми  заробітної  плати,  пенсії,  стипендії,  аліментів,  допомог у зв’язку з тимчасовою  непрацездатністю,  відшкодувань  у  зв’язку   з   каліцтвом  або  іншим  ушкодженням  здоров’я,  інших  соціальних виплат,  які належали спадкодавцеві,  але не  були  ним  одержані  за  життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на  відшкодування  збитків,  завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях.  До  Вас  переходить  право  на  стягнення неустойки  (штрафу,  пені) у зв’язку  з  невиконанням  боржником  померлої особи своїх   договірних   обов’язків,   яка   була   присуджена   судом  спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування  моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить  і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди,  завданої  померлою особою; і обов’язок  сплатити  неустойку  (штраф,   пеню),   яка   була   присуджена  судом  кредиторові  із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода,  яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах  вартості  рухомого  чи  нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо  спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні,  неповнолітні,  повнолітні  непрацездатні діти  спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки  спадкують,   незалежно від змісту заповіту,  половину частки,  яка  належала   б   кожному   з  них  у  разі  спадкування  за  законом  (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що  розмір обов’язкової частки у  спадщині  може  бути  зменшений судом з урахуванням   відносин   між   цими   спадкоємцями  та  спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви  протягом не менш як одного року  до  часу відкриття  спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими  спадкоємцями  на  виділ  Вам  у натурі  предметів  звичайної  домашньої  обстановки  та  вжитку  в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою  співвласниками  майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам  у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право  прийняти спадщину або не прийняти її.  Водночас не дозволяється прийняття спадщини  з  умовою  чи  із  застереженням.

Спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину має  особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців  заяву про прийняття спадщини. Тут важливо  знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину,  якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна  дієздатність  якої  обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки  (усиновлювачі),  опікун  можуть  відмовитися   від  прийняття спадщини,  належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого  самоврядування  за місцем  відкриття спадщини.

Заява про визнання  спадщини  відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Tags: , , , ,

959 комментариев on Варто знати: як отримати спадщину

  1. Тетяна:

    Помер мій вітчим, з яким моя мама і я прожили разом 50 років. Крім того в нього є син від першого шлюбу, який має 2-х дітей. У вітчима є депозитний вклад у банку, термін якого закінчився через 4 місяці після смерті. Пів-року з дня смерті ще не минуло.Що треба робити, щоби мама отримала цей депозитний вклад. Хто має право на отримання першочергово? Чи береться до уваги заповіт на мене, який оформлений був ще у 1998 році?

    Відповідь: Якщо заповід вітчим не анулював, то звісно він має силу. І спадщина переходить за заповітом. Якщо заповіту чинного немає, тоді спадкування за законом, перша черга спадкування спочатку спадкує. В статті описано хто до неї входить.

  2. Євгенія:

    Після смерті чоловіка в належний термін ні син ні дружина спадщину не прийняли, після 3 років дружина дає відмову на спадщину, а син заявляє про права на неї, як оформити спадщину на сина ?

    Відповідь: Звертатися в суд для поновлення строків звернення на спадщину.

  3. Andrey:

    Скажыть будь ласка. якщо була відмова на спадщину в мою користь від моєї сестри і всі документи на право власності я оформив, за які відповідно і проплатив, бо я є внуком померлої бабусі,То чи може зараз сестра відмовитись від своєї попередньої відмови на долю в спадщині? і чи є термін давності на таку дію, як відмова? і як це можна практично здійснити?, дякую,

    Відповідь: Не бачивши документів і не знаючи справи повністю, можемо лише надати загальну консультацію, а висновки вже робіть самі: Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.Спадкоємець за заповітом чи за законом не вправі прийняти частину спадщини, а від іншої частини спадщини відмовитись. Якщо спадкоємець прийняв частину спадкового майна, він вважаться таким, що прийняв усе спадкове майно, а якщо відмовився від частини спадкового майна, він вважається таким, що відмовився від усього спадкового майна.
    Заява про відмову від прийняття спадщини не може бути викладена з умовою або із застереженням.Спадкоємець за заповітом чи за законом, який має право на спадкування, може змінити зміст заяви про відмову від прийняття спадщини з тим, щоб вказати на чию користь заявлено відмову від прийняття спадщини, а в разі, коли заява вже містила вказівку, на користь кого зроблено відмову від частки у спадщині, замінити іншим спадкоємцем. Такі зміни, як і відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини (шляхом подачі відповідних заяв).Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених статтями 225, 229-231, 233 ЦК України.

  4. Ольга:

    Доброго дня. В мене склалась така ситуація. Помер мій чоловік, ми перебували у законному шлюбі, маємо 2-річну дитину. В шлюбі поклали гроші на депозит в банку і придбали квартиру(все оформили на нього). Після його смерті я подала заяву на спадщину від себе і від дитини. Також нотаріус мене сповістила, що мати чоловіка також має право на квартиру і гроші, оскільки була прописана з ним за однією адресою, а я з дочкою прописані за іншою адресою, хоча проживали ми за адресою, де прописаний чоловік і свекруха(проживали лише втрьох чоловік, я і дочка), свекруха ж і нині проживає за іншою адресою. В нову квартиру ми не свтигли переїхати за життя чоловіка.
    Свекруха тепер не хоче відмовлятися від квартири і грошей, хоче оформити свою частку. Чи можливий варіант, що вона не має на нашу квартиру права? Адже насправді вона не проживала з моїм чоловіком в одній квартирі, а до нової квартири взагалі не має ніякого відношення?
    Чоловік загинув від нещасного випадку і заповіт не оформляв.

    Відповідь: Нажаль, ні. Мати чоловіка має право на квартиру та на гроші в рівній частині з Вами та донькою, оскільки входить до складу першої черги спадкування. І в данному випадку немає значення, проживала вона з чоловком фактично чи була лише зареєстрована.

  5. Антон:

    Помогите:
    отец жил доме-самострое на участке который ему выделили решением сессии более 10 назад. Умер летом 2013. Наследницы- две дочери, прописанные в другом городе, одна из них признана судом опекуном другой по причине болезни шизофренией.
    Понятное дело что сейчас от нотариуса будет отказ, т.к. ни дом ни участок не оформлены отцом.
    Как быть?

    Відповідь: Подавати позов про визнання права власності на підставі спадкування за законом (чи заповітом), і далі займатися оформленням і землі, і нерухомості.

  6. Геннадий:

    Доброго вечора!Звертаюся до Вас за допомогою.Так склалися обставини, що моя мати через важку хворобу померла в 2003 році. Заповіту та договору дарування на нерухоме майно вона не склала. В термін 6 місяців мною було подано заяву на спадщину. Майже через рік її матір, а моя бабуся також померла. Оскільки вона не могла рухатися і перебувала у важкому стані, вона також не змогла підписати заповіт. Мною, відповідно до закону спадкування, знову було подано заяву та документи на спадщину. Варто врахувати ще й те, що я проживав з бабусею протягом останнього року, до її смерті та й після. Оскільки бабуся працювала в колгоспі вона отримала Сертифікат на отримання паю. Пройшло майже 10 років і тепер рідний брат моєї матері, син покійної бабусі, хоче через суд по закону переоформити на себе паї і житловий будинок. В термін 6-и місяців він заяв не подавав. Запитання: чи має він право претендувати на паї та будинок; чи зможе він через суд відсудити вказані об’єкти?

    Відповідь: Судові перспективи оцінюються виходячи з доказів та доводів, що надаються до суду. Згідно закону він має право на спадкування теж, що і ви, також він має право на встановлення судом причини пропуску звернення за спадщиною, поважними. А тому, у вашому випадку все залежить від того, які докази має ваш дядько, хто надає йому допомогу правову, тощо.

  7. Дима:

    Мне завещана квартира полностью, но родственником я не являюсь.
    Близких родственников нет. За 6 месяцев никто своих прав на наследство больше не заявлял. При попытке оформить право собственности на эту квартиру нотариус сообщил, что у покойного мужа умершей есть дочь от первого брака и она является наследницей.
    Вопрос 1: собственно является ли эта дочь наследницей если она даже не родственница умершей.
    Кроме того, после смерти мужа (11 лет назад), ныне покойная вдова (завещатель), отказалась от своих прав на наследство доли квартиры мужа в пользу этой самой дочки и сделано это было с целью устранения права наследования доли покойного мужа.
    Вопрос 2: если она таки наследница, то как сейчас и где искать сведения по тому делу, куда можно дать запрос. Квартира мужа находится в г. Одесса.

    Заранее спасибо за помощь!

    Відповідь: Важко надати Вам пораду з цих даних, необхідно ознайомитися з спадковою справою, отримати письмову відповідь-відмову від нотаріуса, окрім того, взагалі не ясна ситуація з заповітом та спадкування за законом.

  8. Ольга:

    Доброго вечора! Допоможіть, будь-ласка. У моєї колеги виникла досить неприємна ситуація з будинком. рік назад її чоловік помер. Будинок вони куували разом, у них є 3-є спільних дітей, вони прописані в будинку. Після смерті свекруха заявила про право на половину будинку, подала заява до нотаріуса, але жодних документів не оформляла. Зараз вона вимагає сплатити їй гроші за частку покійного сина, вразі відмови грозиться подарувати свою частку своїй дочці (сестри покійного).Як правильно юридично захиститися від свекрухи? чи взагалі вона має право робити подібні дії?

    Відповідь: Передусім, необхідно бачити, хто наразі володіє цим будинком. У Вашої подруги оформлена спадщина на неї та дітей? Якщо у свекрухи також оформлена спадщина, тобто якщо є на руках свідоцтво про право на спадщину, тоді вона також має право на цей будинокй у тому розмірі, що зазначен в свідоцтві. І вона має право перед продажею цієї частки- надати право іншим власникам придбати цю частку.

  9. inshik:

    Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи можна оформити договір дарування на декількох людей?

    Відповідь: Різних частей майна, звісно.

  10. василь:

    моя бабушка вышла замуж.Переехали жить вместе с моей мамой. У него есть дочь и внук, с которыми не общается. Бабушка умерла в 2009 году. Дедушка умер пару дней назад. У него остался автомобиль, ружье, пистолет, вклад в банке на депозит, земельный пай. Вопрос: какое право на наследство имеет моя мать; если дочь не знает о вкладе на депозит, через какое время мама может предъявить свои права и может ли вообще?

    Відповідь: Право на спадкування має мати відповідно до черги спадкування, якщо заповіту немає. Всі, хто знаходиться в першій черзі спадкування мають право на спадщину. Протягом 6 місяців необхідно подати заяву на спадщину, їй не обовязково знати про депозит, про це повідомить нотаріус, який буде відкривати спадщину.

Добавить комментарий